Проблеми з електрикою призводять до освітніх втрат

Проблеми з постачанням електроенергії призводять до освітніх втрат, оскільки заклади освіти не можуть повноцінно здійснювати очне навчання учнів.
Про це йдеться у аналітичномувисновкущодо проведення навчального року вскладних умовах, який оприлюднений Офісом освітнього омбудсмена.
В Офісі освітнього омбудсмена підкреслюють, що під час повітряних тривог перебування в укритті без світла й, можливо, без опалення стає випробуванням та певною загрозою для здоров’я.
Водночас під час дистанційного навчання також виникають проблеми. Не всі вчителі й викладачі можуть здійснювати дистанційне навчання в синхронному режимі – проводити онлайн уроки та лекції, а здобувачі освіти мають проблеми з підключенням до Інтернету під час приєднання до онлайн уроків, своєчаснимвиконанням та надсиланням онлайн завдань педагогам.
«Це все призводить до освітніх втрат. Ми вже неодноразово наголошували, що наші діти мають освітні втрати під час війни, фахівці сектору освіти Світового банку зазначають, що вони можуть становити більше одного року. Українські здобувачі мають освітні втрати, перебуваючи за кордоном.Здобувачі зазнавали освітніх втрат і під час пандемії коронавірусу.Аналітики зазначають, що освітні втрати впливають як наекономічне зростання нашої країнив майбутньому, так і на добробут кожного окремого українця», –йдеться у матеріалі Офісу освітнього омбудсмена.
Також зазначається, що покипитання як визначення освітніх втрат, так і їхньої подальшої компенсації, в Україні не вирішено.
З огляду на це, в Офісі освітнього омбудсмена пропонують органам влади надати розроблені та зрозумілі інструменти для проведення моніторингових досліджень на рівні області, району, ОТГ, міста чи навіть закладу освіти і розробити та реалізувати Українську стратегію компенсації освітніх втрат.Окрім того, в Офісі освітнього омбудсмена закликали усіх небайдужих надавати пропозиції щодо забезпечення прав учасників освітнього процесу.

Г Р А Ф І К 
захисту магістерських дисертацій

Підсумки тижня в освіті: головні події за 3 - 7 жовтня

Понад 5 тисяч шкіл працюють дистанційно. Наразі в Україні функціонує майже 13 тисяч шкіл, з яких понад 5 тисяч працюють дистанційно. В очному або змішаному форматі навчання відбувається у 7 714 школах, де навчається понад 2 млн 126 тисяч учнів.
МОН просить іноземні виші надати студентам відпустки. Міносвіти звернулося до міністерств освіти інших країн з проханням надати студентам-першокурсникам з України, які через війну не можуть виїхати з України, можливість академічної відпустки.
У Німеччині розпочав роботу український освітній хаб. Місія мережі українських освітніх хабів за кордоном – надати можливість дітям продовжити навчатись за українською програмою, а їхнім батькам – опанувати найзатребуваніші навички на ринку праці.
Батькам надали алгоритм дій під час ядерного вибуху. Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки підготував рекомендації для батьків щодо того, як діяти якщо на момент ядерного вибуху дитина перебуватиме в закладі освіти.
МОН просить використовувати залишки освітньої субвенції. У разі забезпечення оплати праці педагогічним працівникам, засновники можуть спрямовувати залишки коштів на оновлення матеріально-технічної бази закладів та установ освіти.
Оголошено конкурс підручників для 1, 5-6 та 10 класів. Міністерство освіти оголосило про проведення конкурсного відбору підручників та посібників. Перелік назв підручників і посібників, з яких оголошено конкурс, затверджений відповідними наказами відомства.
Радіодиктант національної єдності проведуть 9 листопада. Очікується, що до найбільшого україномовного флешмобу у День української писемності та мови приєднаються мільйони українців. Диктант читатаме народна артистка, Герой України Ада Роговцева.
Google та ЮНЕСКО нададуть школам 50 тисяч ноутбуків. За підтримки Google та ЮНЕСКО розпочалася передача ноутбуків українським закладам освіти. Перші ноутбуки передано до Дніпропетровської, Донецької, Херсонської, Чернігівської та Сумської областей.
Більшість студентів і викладачів задоволені якістю навчання. Згідно з результатами дослідження, переважна більшість викладачів та студентів закладів фахової передвищої та вищої освіти схвально оцінюють якість освітніх послуг у новому навчальному році.
72% вчителів успішно склали ЗНО на сертифікації. Загалом успішно пройшли тестування 1 335 вчителів початкових класів з різних регіонів України. Ці вчителі були допущені до другого етапу сертифікації – самооцінювання власної майстерності.
Шкільні олімпіади планують провести у звичні терміни. Згідно з рішенням МОН перший етап учнівських олімпіад відбудеться протягом жовтня. Другий етап планується провести протягом листопада-грудня. Третій – у січні-лютому 2023 року.
У Держбюджеті на освіту передбачено 6,2% ВВП. Верховна Рада ухвалила за основу проєкт Державного бюджету України на 2023 рік. Планується, що на освіту в 2023 році буде витрачено 6,2% національного ВВП. Фінансування армії буде першим пріоритетом.

НТУУ «Київський політехнічний інститут
ім. Сікорського» уперше ввійшов до рейтингу QS Graduate Employability Rankings!

Два українські університети потрапили до світового рейтингу вишів, найкращих для подальшого працевлаштування випускників.
Починаючи з 2018 року, британська рейтингова агенція QS Quacquarelli Symonds публікує світовий рейтинг вишів, які готують випускників, найбільш придатних для працевлаштування. Критеріями розміщення університетів у рейтингу є ​оцінка роботодавців, рівень партнерства роботодавця й університету, ступінь звʼязку між роботодавцями та студентами тощо.
Цього року, як наголошують укладачі рейтингу, здобуття навичок, потрібних сучасним роботодавцям, є як ніколи важливим через те, що світ оговтується від наслідків пандемії COVID-19.
Саме тому, підкреслено на сайті агенції, кожен з наведених у рейтингу університетів продемонстрував здатність готувати випускників із «м’якими навичками», необхідними для глобального ринку праці. Таким чином, рейтинг QS Graduate Employability Rankings визначає заклади, які сприятимуть випускникам у досягненні карʼєрного успіху.
Серед лідерів світового рейтингу 2022 року – провідні заклади вищої освіти Сполучених Штатів Америки, Австралії, Китаю, Великої Британії та Гонконгу.
Трійку цьогорічних лідерів, найкращих для подальшого працевлаштування, склали університети Сполучених Штатів Америки. На першій сходинці світового рейтингу розташувався Массачусетський технологічний інститут. Друге місце займає Стенфордський університет. На третій позиції – Університет Каліфорнії в Лос-Анджелесі.
Четверту сходинку світового рейтингу цьогоріч зайняв Університет Сіднея (Австралія). На пʼятому місці – Гарвардський університет (США). Шоста позиція належить Університету Цінхуа (Китай). Сьомим у рейтингу є Оксфордський університет (Велика Британія). Восьму сходинку займає Університет Мельбурна (Австралія). На девʼятій позиції – Корнелльський університет (США). Замикає десятку цьогорічних лідерів Університет Гонконгу.
Київський національний університет ім. Шевченка у цьогорічному рейтингу розмістився в діапазоні 301–500.
Ще один український заклад вищої освіти, НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського», уперше ввійшов до цього рейтингу й перебуває в діапазоні 501+.

Ещё статьи...