Контакти

Енергетична система України:
стан на кінець 2024 року та сценарії на 2025 рік

З початку повномасштабного вторгнення в Україні є зруйнованими та окупованими 42% генеруючих потужностей енергосистеми. Найбільшим окупованим об’єктом є Запорізька АЕС (6 ГВт), а найсуттєвіших втрат зазнала теплогенерація, в структурі якої 87% вугільних ТЕЦ є безповоротно втраченими. Руйнації та пошкодження зазнали 2,3 тисячі МВт потужностей гідрогенерації.
На превеликий жаль, ворог не обійшов й «зелену» генерацію зруйнувавши та окупувавши 3,9 тисяч МВт вітрових та сонячних електростанцій. У розрізі ВДЕ, вітропарки є менш пошкодженими: доступна інформація щодо пожеж на 3х вітрогенераторах у Донецькі та Запоріжській областях, пошкодження трансформаторної підстанції ВЕС у Херсонській області, а також попадання бойової частини дрону у лопать вітрогенератора біля міста Очаків Миколаївської області. Натомість сонячні електростанції є більш вразливи до обстрілів стрілецькою зброєю та ракет (через велику площу забудови та крихкість фотоелектричних модулів). Так, для прикладу у Харківській області зруйновані всі наземні сонячні електростанції (28,4 МВт встановленої потужності) та більшість промислових дахових СЕС (6,3 МВт пошкоджено та зруйновано, а лише 1,0 продовжує працювати), до 1,2 ГВт СЕС знаходяться на ТОТ (тимчасово окупованих територіях).
Якщо територіально аналізувати зони пошкодження, то найбільших втрат зазнали генеруючі потужності регіонів, наближених до зони бойових дій, що до обстрілів енергосистеми були енергетично профіцитними, а наразі мають дефіцит електричної енергії. Також, є руйнування великих генеруючих об’єктів у глибокому тилу, зокрема, - на Прикарпатті та Поділлі.

Пошкодження та руйнування енергосистеми

В енергетичній системі, основа якої була побудована у радянській період працює 2 основні принципи: генерація електроенергії на потужних атомних електростанціях (які дають рівний графік на базі денного споживання на рівні 7,78 ГВт годин, а балансуються, покриваючи ранкові та вечірні піки тепловою та гідроенергетикою), її передача лініями НЕК «Укренерго» від об’єктів генерації до обленерго, окремого у кожній області.
Не застосування атомної енергетики у якості зброї та засобів для терактів регламентується Женевською конвенцією, тому основною ціллю ворога стали теплові електростанції та об’єкти гідроенергетики.
Зокрема, із встановлених потужностей теплової генерації 30,545 ГВт, в роботі (із частковим пошкодженням) залишилось 7,96 МВт. Враховуючи низький рівень ККД (на рівні 29-31%) дозволяє при максимальному завантаженні згенерувати 2,3-2,4 ГВт години.
Останні обстріли призвели до пошкодження й гідроенергетики: так, із 6,64 ГВт потужностей ГЕС та ГАЕС, безповоротно зруйновано 351 МВт (підірвана півтора роки тому гідроспоруда Каховської ГЕС), а видача у мережу здійснюється на рівні 2,17 ГВт годин, за умови високого рівня водності річок. Наразі цей показник є на рівні 1,2 ГВт годин через період осінньої межені (найнижчий рівень річок) та посушливе (маловодне) літо. Руйнування зазнали й потужності «зеленої» генерації. Так, із 6,23 ГВт введених в експлуатацію промислових сонячних електростанцій на тимчасово окупованих територіях знаходиться 3,72 ГВт (60% СЕС), пошкодженими є 1,12 ГВт у прифронтових регіонах на ТОТ. Сумарно, у пік вони можуть видати у енергомережу до 2,2 ГВт годин, а в зимовий час до 502 МВт годин вдень.

В Україні загальна потужність встановлених вітроелектростанцій становить 1,9 ГВт. Великі вітропарки в Україні зосереджені у Запорізькій, Миколаївській, Одеській та Львівській областях.
За даними Української вітроенергетичної асоціації в Україні зупинено понад 2/3 вітрогенераторів через військову агресію Росії. Наразі не працює 1162,5 МВт встановлених потужностей, залишаються у роботі 372,5 МВт, що зосереджені, переважно, у Одеській та Львівській областях. За даними Української вітроенергетичної асоціації на тимчасово окупованих територіях знаходиться 71% генерації.
Так, у Запорізькій області зупинено всі ВЕС компанії ДТЕК (Ботієвська – 199,88 МВт, Приморська-2 – 99,58 МВт, Орловська – 98,8 МВт), окрім Приморська-1 потужністю 99,58 МВт. Через пошкодження ЛЕП знеструмлено ПС 330 кВ у м. Мелітополь. У області не працю Запорізька ВЕС ТОВ «Юрокейп Юкрейн» - 98,1 МВт.
У Миколаївській області зупинено турбіни «Вітрового парку «Причономорський» та 14 турбін ТОВ «Вітрові парки України».
На Одещині зупинено вітроелектростанцію «Південне Енерджі» (76,5 МВт), працюють Дністровська ВЕС (частково) ТОВ «Елементум Енерджі» – 40 МВт першої черги й 60 МВт другої черги та вітропарк «Овід Вінд» - 32,67 МВт, що належить турецькій Guris. Введено в експлуатацію під час повномасштабного вторгнення першу чергу Тилігульської ВЕС (Миколаївська область) потужністю 114 МВт та Сколівську ВЕС (Львівська область) - 54,6 МВт. Сумарно дані потужності видають до 126 МВт годин електричної енергії.
Слід зазначити, що як мінімум 5 вітротурбіни різних власників насьогодні повністю зруйновані, а сумарно зруйнованими та пошкодженими є 11 вітротурбін, 1 з яких знаходиться у Очаківській громаді Миколаївської області (бойова частина дрону потрапила у лопать).
Також, постійного руйнування зазнають елементи магістральних електромереж та підстанції НЕК «Укренерго». Для прикладу, ще досі триває ремонтна компанія 2022-23 років із відновлення тяглових та транзитних підстанцій для забезпечення стабільного енергопостачання регіонів. Зокрема 2 лінії електропередач (330 та 750 кВ), за якими здійснюється життєзабезпечення та холостий хід обладнання Запорізької АЕС регулярно перебиваються окупаційними військами.
Дефіцит в енергосистемі та імпорт електроенергії
Із проведеного вище аналізу залишку видачі електричної енергії із генеруючих потужностей, видно, що в Україні діє наступний «енергетичний мікс». АЕС – 7,78 ГВт годин, ТЕС та ТЕЦ – 2,4 ГВт годин, ГЕС та ГАЕС – 1,2 ГВт годин, «зелена» генерація – 0,628 ГВт годин, що сумарно становить 12 ГВт годин генерації електричної енергії. При споживанні електричної енергії у піки на даний момент 14 ГВт годин влітку та 16 ГВт годин (при середньодобових температурах -5℃) та до 18 ГВт годин (при середньодобових температурах -5℃) взимку, виникає природний дефіцит на рівні 2 та 4-6 ГВт годин. Також, дефіцит електроенергії виникає й влітку, через те, що блоки АЕС виходять в плановий ремонт.
Імпорт електричної енергії покриває 1,7 ГВт годин у пікі (якщо така зайва електроенергія є у наших європейських партнерів) та піднімається до 2,1 ГВт годин із 1 грудня 2024 р. Як видно, дефіцит електроенергії в енергосистемі залишається, якщо, навіть не відбувається подальше пошкодження та руйнування об’єктів генерації, передачі та розподілу електроенергії. Саме тому, маємо діючі погодинні графіки обмежень споживачів (відключення світла).
Крім того, під час одного із масованих ракетних обстрілів була пошкоджена електропідстанція із старою назвою «Мир», зараз Мукачево-500, через яку здійснюється близько половини імпорту електричної енергії із Словаччини, Румунії та Угорщини. Тому, імпорт на момент підготовки даного матеріалу становив на рівні 334 МВт годин, тобто 1/5 частину від технічно доступного.
Також, слід зазначити, що дуже часто електрична енергія на європейському спотовому ринку (гуртовому ринку електроенергії) може досягати вартості 300 євро за МВт годину, тобто 12 грн. за кВт без ПДВ та тарифів на передачу і розподіл електроенергії (для української економіки така імпортна електроенергія вартує 17,58 грн. за кВт годину (враховуючи 0,63 грн. за кВт годину – тариф на передачу електроенергії та 1,59 грн. за кВт годину – тариф на розподіл, 3% - комісія трейдера та 20% ПДВ), що в 2 рази вище тарифу для комерційних споживачів та у 3,5 рази вище тарифу для побутових споживачів (населення).
Атомна енергетика
На сьогодні, в енергосистемі працює 7 880 МВт встановленої потужності атомної генерації (Південноукраїнська, Рівненська та Хмельницка АЕС). Разом з тим найбільша в Європі та одна із 10 найбільших атомних станцій в світі – Запорізька АЕС (6 ГВт встановленої потужності) знаходиться у тимчасовій окупації, хоча енергозабезпечення її життєдіяльності здійснюється повітряними лініями із підконтрольних територій.
Через обстріли підстанцій, що забезпечують передачу електроенергії від АЕС до мереж національного оператора передачі електроенергії НЕК «Укренерго», у листопаді 2024 р. лише 2 енергоблока АЕС працюють на повну потужність, а 7 – із обмеженням видачі електроенергії від 9 до 40%.
2025 рік має стати важливим роком для української атомної енергетики:
по-перше, прогнозується деокупація Запоріжської АЕС, хоча в якому технічному стані – прогнозувати важко;
по-друге, очікується прийняття закону України щодо добудови 4х енергоблоків на Хмельницькій АЕС (2-х на реакторах російського виробництва ВВЭР-1000/320, що мають бути поставлені із Болгарії, та 2-х американської компанії Westinghouse, що входить до японської корпорації Toshiba).
Альтернативні джерела енергії
На привеликий жаль, зруйновано, пошкоджено та тимчасово окуповано до 1/3 всіх встановлених потужностей промислових сонячних та вітрових електростанцій. Також, руйнуються об’єкти «зеленої» генерації і у тилових містах – наприклад, місто Мерефа Харківської області, або Стрий та Яворів Львівської області.
Зруйнована сонячна електростанція Харківського енергетичного кластеру (1,2 МВт) у Харківській області
Разом з тим, бізнес намагається активно впроваджувати проекти «зеленої» генерації для покриття власних потреб. Так, за перше півріччя 2024 року на дахах підприємств, логістичних терміналів та рітейлу встановлено 200 МВт сонячних електростанцій (еквівалент 1/5 енергоблоку АЕС), виключно, для покриття власних потреб у електроенергетиці. Зокрема, будівельний рітейлер «Епіцентр» у 2024 році ввів в експлуатацію 12,4 МВт сонячних станцій для покриття потреб бізнесу у денний час
На сьогодні, значно активізувався сегмент будівництва сонячних електростанцій на приватних домогосподарствах для покриття власних потреб (у комплекті із приладом накопичення енергії) без підключення до мереж. Так, у 2024 році державними банками України схвалено кредитів на будівництво 83 МВт СЕС на дахах приватних домогосподарств, що абсолютним рекордом для країни за весь час впровадження подібних проектів. Нагадаємо, що до повномасштабного вторгнення на подвір’ях українців було побудовано 0,98 ГВт мережевих СЕС до 30 кВт для продажу електричної енергії в мережу для продажу за «зеленим» тарифом.
Вугілля та природний газ
У зв’язку із руйнуванням, пошкодженням знаходженням на ТОТ 22,58 ГВт встановленої потужності теплової генерації (у переважній більшості – вугільної) різко скоротили споживання кам’яного вугілля як джерела виробництва електричної енергії. Наразі на складах накопичено 3,1 млн тон вугілля, у порівнянні у зиму 2021-22 років ми входили із запасами 4,7 млн тон, що було достатньо для проходження опалювального сезону, тому можна спрогнозувати, що даного об’єму вугілля країні вистачить.
Наразі у підземних газосховищах 12,2 млрд. куб. м газу, для опалювального сезону зими 2024-25 необхідно до 14,5 млрд. куб. м природного газу. Щоденно закачується до 25-30 млн. куб м газу. За прогнозом Асоціації газовидобувних компаній України до кінця 2024 року буде видобуто 19,1 млрд. кубометрів газу, що на 400 млн. куб. м більше, ніж у 2023 році.
Важливим розвитком нафтогазового бізнесу в Україні є зростання встановлення газопоршневих установок для генерації електричної енергії для покриття власних потреб та балансування енергосистеми (замість зруйнованих ТЕЦ). Для забезпечення першочергових потреб країни (як забезпечення надійного енергопостачання об’єктів житлово-комунального господарства – насосної групи теплокомуненерго та водоканалів, так і балансування енергосистеми) у найближчі 2 роки необхідно встановити 2 714 МВт встановленої потужності. Для забезпечення діяльності даних установок необхідно забезпечити додатковий видобуток газу на рівні 5,47 млрд. куб. м на рік (14,9 млн куб. м на добу).
Наразі органами місцевого самоврядування та державними компаніями через систему «Прозоро» проведено тендерів на 6,1 млрд. грн. на закупівлю 210 МВт газопоршневих генеруючих потужностей, з яких введено в експлуатацію 91 МВт (карта – нижче). Також, через державні банки бізнес отримав кредити на будівництво 122 МВт газопоршневої генерації.
Україна має потенціал наростити видобуток газу до 25–27 млрд кубометрів
Україна має потенціал упродовж наступних 10 років збільшити видобуток природного газу до 25–27 млрд кубометрів, вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. В ефірі Українського Радіо експерт зауважив, що зараз наші підприємства сумарно видобувають близько 19 млрд кубів блакитного палива на рік. Цього загалом достатньо для забезпечення потреб населення і теплокомуненерго, але забракне економіці, коли промисловість почне відновлюватися. Відтак, каже фахівець, говорити про якесь істотне зростання і тенденцію до збільшення видобутку ще дуже рано. Хоча "ситуація з видобутком стабілізована, і це вже непогано", — додав Омельченко.
Видобуток газу в Україні у жовтні зріс до найвищого рівня з початку великої війни. Про що це свідчить і завдяки чому відбулося таке зростання?
Це зростання по суті на рівні статистичної похибки, в межах 2–2,5%. Тому говорити про якесь супер велике зростання і тенденцію до збільшення видобутку ще дуже-дуже рано. Для того, щоб дійсно сказати, що це зростання вже є сталою тенденцією і досягнуті якісь вражаючі успіхи, то потрібно, щоб зростання було хоча б упродовж 3 років поспіль на рівні 5–6%.

Тарифоутворення
Баланс електроенергетики по окремому ОСР (оператор системи розподілу - звичне обленерго) показує, що безпосередньо, вартість електричної енергії, закупленої на ринку становить 50-60% від електричної енергії, проданої кінцевому споживачу.
Близько 25% становлять втрати (нестатки, сформовані крадіжками та несплатами споживачів + втрати у мережах). Це значнння перевищує кількість електроенергії, що фактично, продається населенню - 16-20% від загальної вартості електроенергії у тарифі.
10-15% тарифу складають витрати на ремонтні роботи та наповнення складу матеріалів для аварійних робіт.
До 10% - витрати на розвиток електромереж - фактично, заміна старих та аварійних трансформаторів, зміну дерев’яних стовпів (у кожній області в день падає 5-7 дерев’яних стовпів) на бетонні, заміну заржавілих проводів, що призводять до визначних втрат електроенергії та аварій на мережах.
Отже, зниження тарифу на постачання електричної енергії населенню на 24 копійки призведе до скорочення витрат на закупку аварійного запасу матеріалів - як наслідок затягування ремонтних робіт, збільшення часу та випадків аварійних відключень, особливо у малих містах та сільській місцевості, де мережі є більш застарілими.
Наразі, прийнято рішення НКРЕКП щодо підняття тарифу на передачу електроенергії НЕК «Укренерго» на 25,8% до 665,26 грн. за МВт годину, що менше, ніж пропонувала компанія для забезпечення ремонтної компанії та стабільного функціонування – у розмірі 780,41 грн. за МВт годину.

Енергетика України 2024–2025 років у тумані невизначеності

Головним фактором, що впливатиме на проходження осінньо-зимового періоду (ОЗП) 2024–2025 років, безумовно, є дефіцит потужностей в Об’єднаній енергетичній системі України (ОЕС), викликаний безпрецедентним в історії знищенням енергетичної цивільної інфраструктури України. З початку широкомасштабної агресії в країні залишилося лише 25% доступної генерації порівняно зі станом до 24 лютого 2024 року. Всі інші потужності були окуповані, знищені або пошкоджені, і наразі потребують тривалих і кошторисних ремонтів.
Треба чітко усвідомити, що ворогом реалізується сценарій «випаленої землі», задіяний у чеченських війнах, який передбачає насамперед руйнацію критичної інфраструктури з метою примушення до фактичної капітуляції країни із втратою міжнародної суб’єктності.
Сценарій із проходженням найближчого осінньо-зимового періоду без застосування графіків погодинних відключень (ГПВ) видається нереалістичним. Наскільки тривалими будуть такі графіки — спрогнозувати неможливо, адже це рівняння з багатьма невідомими: рівень захисту ППО, масштаб нових атак енергетики, стійкість інженерного захисту, обсяги імпорту, погодні умови, ефективність державного регулювання тощо. Отже, всі прогнози від різноманітного роду експертів, які називають конкретні терміни ГПВ є певною мірою спекулятивними.
Водночас, окрім військового фактору, існує ще проблема неефекивності функціонування з липня 2019 року моделі внутрішнього ринку електричної енергії, що передбачає постійні адміністративні й директивні цінові обмеження. У результаті, замість інвестицій дана модель генерує багатомільярдні борги, що вкрай ускладнює розвиток нової децентралізованої генерації, яка є ключовою для вирішення питання подолання дефіциту потужностей.
Одним із кроків для збереження цілісності енергосистеми України є вирішення боргової проблеми на ринках електроенергії та природного газу, поліпшення інвестиційного клімату завдяки зміні моделі функціонування цих ринків для досягнення market coupling
Саме через небажання уряду впровадити європейську модель ринку Україна втратила можливість за ці роки збудувати мінімум 7 ГВт ВДЕ-генерації та до 2 ГВт балансуючих потужностей на базі газових електростанцій. З цієї ж причини, всі нові урядові плани з розбудови децентралізованої генерації покриті туманом невизначеності.
Нещодавній жорсткий удар держави по корпоративному управлінню шляхом невмотивованого звільнення голови правління НЕК «Укренерго» також не додає оптимізму щодо збереження стійкості та відновлення генерації енергосистеми, а тільки збільшує для неї ризики негативного сценарію.
З кожним місяцем продовження війни Об’єднана енергетична система України погіршуватиме свою надійність, а системи ППО та інженерний захист є необхідними, але недостатніми чинниками для її спасіння.
Тому необхідні наступні кроки для збереження цілісності системи й відновлення потужностей:
- Будівництво інженерного захисту першого-другого рівня на усіх важливих об’єктах енергетики та створення необхідних резервів обладнання.
- Розміщення інспекторів МАГАТЕ на підстанціях Укренерго із видачи потужності від АЕС.
- Забезпечення пріоритетного захисту таких підстанцій з боку ППО та його підсилення для захисту інших пріоритетних енергетичних об’єктів.
- Формування флоту БПЛА та комплекту ракет для нанесення вчасних дзеркальних ударів відплати по енергетичній інфраструктурі ворога відразу після масованих атак на українську енергетику.
- Вирішення боргової проблеми на ринках електроенергії та природного газу, поліпшення інвестиційного клімату завдяки зміні моделі функціонування цих ринків для досягнення market coupling (сумісність із ринками ЄС).
- Відмова на період війни від будівництва надзвичайно витратних проєктів довгобудів — нових блоків АЕС — на користь реалізації у 2025–2027 роках проєктів зі спорудження 12 ГВт нових децентралізованих електростанцій включно з 3 ГВт балансуючих потужностей.
- Відновлення системи корпоративного управління в енергетиці на принципах ОЕСР, зокрема в Укренерго та НАК «Нафтогаз України», та забезпечення її імплементації в НАЕК «Енергоатом».
Сценарії розвитку енергетики на 2025 рік
Що ж очікувати від енергетики українцям у 2025 році? Існує 3 основні сценарії розвитку енергосистеми у найближчі роки.
Сценарій 1 – відсутній вплив військового фактору (без обстрілів елементів енергосистеми) та не повернута довіра інвесторів в енергетику, тому найближчі 5-7 років в Україні буде зберігатися дефіцит електричної енергії влітку та взимку, який імпорт перекрити не зможе. При цьому графіки погодинних відключень будуть продовжуватися, і українці мають звикнути до «країни генераторів».
Сценарій 2 – оптимістичний при якому інвестори повертаються в енергетику. У 2025 році бізнесом заплановано будівництво до 800 МВт вітроелектростанцій, що порівнюється із потужністю видачі електроенергії одним атомним реактором, також проходять громадські слухання щодо будівнитцва до 1 ГВт нових вітропотужностей. Бізнес інвестує у дахові СЕС (до 0,4-0,5 ГВт у 2025 році) із приладами накопичення, а, також, газопоршневу генерацію (до 0,5 ГВт у 2025 році) для покриття власних потреб, тим самим розвантажить на 1 ГВт енергосистему і додасть нові вітрогенеруючі потужності, що разом з імпортом будуть покривати існуючий дефіцит.
Сценарій 3 – продовження руйнування масованими ударами підстанцій НЕК «Укренерго» та відкритих розподільчих пристроїв АЕС: збільшиться дефіцит електричної енергії, хоча і тимчасово (на час проведення аварійних перемикань та ремонтно-відновлювальних робіт). При суттєвих руйнуваннях підстанцій енергосистеми розпадеться на «енергетичні острови» (на сьогодні, місто Харків переходить у такий режим) – генерація, яка є в громаді чи області буде покривати мінімальні власні потреби, що у більшості випадків приведе до тривалих відключень. Так, наприклад, місто Київ у зимовий період вдень споживає 1,1 ГВт години електричної енергії, а в ранкові та вечірні години – 1,5, але, фактично, наявна генерація може покрити 0,7 ГВт годин, що призведе до тривалих графіків – до 10-12 годин на добу.

Стаття підготовлена за матеріалами інтернет порталів:
razumkov.org.ua/ та oil-gas.com.ua/

Українські електростанції знаходять нові джерела енергії

power_grid Українська енергетика переживає найскладніші часи за період незалежного існування країни, але продовжує працювати. Місяць російської кривавої війни проти України показав, що звичні маршрути поставок енергетичних ресурсів мають докорінно змінитися. Багато років українські енергетики та експерти говорили про необхідність зменшити енергетичну залежність нашої країни від Росії та Білорусі. Адже не дивлячись на те, що диктаторський режим Володимира Путіна вже вісім років веде боротьбу проти вільної України, деякі критично необхідні енергоресурси продовжували імпортуватись із країни-агресора, та її сателіта. Вугілля, необхідне для потреб енергетики, та ядерне пальне для роботи наших атомних електростанцій до початку гарячої фази війни, яка розпочалася 24 лютого, здебільшого імпортувалися з Росії, а левова частина нафтопродуктів поставлялася з білоруських заводів. І це далеко не весь перелік. Підлий військовий напад Росії фундаментально змінив енергетичні орієнтири України: наша країна скинула енергетичні кайдани і налагоджує поставки енергоносіїв від демократичних країн. Одночасно, ведеться боротьба за відновлення роботи частини об’єктів, по яких вдарила війна. За підсумками цілого місяця жорстоких боїв, орда варварів завдала значної шкоди національній енергетичній інфраструктурі. Зокрема, в окупації працюють Каховська ГЕС, Охтирська ТЕЦ, пошкоджені Луганська і Чернігівська ТЕС. Через ворожі дії зупинено роботу близько 40 газорозподільчих станцій, сотні тисяч споживачів залишаються без електро та газопостачання. Попереду довгий і складний шлях відбудови зруйнованої енергетичної інфраструктури та пошуку нових джерел постачання енергії. Але наші енергетики та урядовці справляться з цим завданням.
Чи вистачить вугілля?
Україна почала відчувати гострий дефіцит енергетичного вугілля з літа 2014 року, коли через військову агресію з боку РФ наша держава втратила контроль над частиною Донбасу, де була розташована більшість шахт. Після цього країна почала імпортувати вугілля, а частину енергоблоків було переобладнано на використання вугілля газової групи. До листопада минулого року 60 відсотків імпортного вугілля в Україну продовжувало надходити з Росії. Зі США імпортувалося близько 20 відсотків, з Казахстану – 12 відсотків. З 1 листопада 2021 року Росія повністю зупинила поставки енергетичного вугілля, а також заблокувала залізничні перевезення з Казахстану. Вже минулої осені Україна почала шукати нові шляхи поставок вугілля. І успішно із цим впоралась: Південно-Африканська Республіка, США, Колумбія та Польща з грудня почали поставляти до нас своє вугілля. Ситуація ускладнилась наприкінці лютого тим, що російські окупанти заблокували морські шляхи поставок вугілля в Україну. Директор спеціальних проєктів науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев розказав УНІАН, що постачання вугілля морем зупинилось через те, що порти були повністю заблоковані. Експерт разом з тим вважає, що оскільки опалювальний сезон вже практично позаду, попит на вугілля буде падати. "У нас вже кінець березня, це означає, що велика кількість вугілля вже не актуальна. Запасів, які наразі створені, їх вистачає для того, щоб забезпечувати оперативні потреби", - сказав він. Міністр енергетики Герман Галущенко запевняє, що Україна має достатній запас енергетичних ресурсів для забезпечення сталої роботи енергосистеми. "Сьогодні у нас нормальний режим роботи з урахуванням бойових дій. Пошкоджено, на жаль, багато об’єктів, зокрема ТЕЦ. Але система в цілому працює. У нас наявні необхідні ресурси для її сталої роботи, зокрема, вугілля для теплової генерації", - зазначив міністр. Днями дружня Австралія оголосила, що поставить нашій державі щонайменше 70 тисяч тонн енергетичного вугілля для посилення енергетичної безпеки. За вугілля та його доставку заплатить уряд цієї країни.
Проблеми з гарячою водою
Міністр енергетики Галущенко запевнив, що жодних передумов для віялових відключень електроенергії в країні немає. "Ніяких планових, віялових відключень не буде точно. На сьогодні всі відключення, які відбуваються, – внаслідок бойових дій. І ремонтні бригади намагаються якомога швидше відновлювати електропостачання у місцях, де є відповідні безпекові умови", - пояснив міністр. Енергетичний експерт Геннадій Рябцев вважає, що, зважаючи на продовження блокування морських портів та бойові дії у деяких регіонах, частина українців влітку можуть відчути проблеми із гарячою водою. "Вугілля вистачає для нагальних потреб. Але у більшості регіонів України, скоріш за все, влітку про гарячу воду доведеться забути при поточних умовах", - вважає експерт. Рябцев вважає, що Україні потрібно буде робити багато кроків, щоб перебудувати існуючи систему постачання енергоресурсів. "Ті логістичні ланцюги, які були в енергетиці, на жаль, не будуть працювати. Потрібно будувати абсолютно нові відносини із постачальниками", - додав він. Серйозною допомогою українській енергосистемі для стабільного електропостачання стало об’єднання з енергосистемою Європи, яке відбулося 16 березня. Можливість отримувати резервні поставки електроенергії з Європи суттєво допоможе нашій країні у разі пошкодження генеруючих потужностей через бойові дії, або тимчасовий дефіцит газу чи вугілля.
Американське паливо для українських станцій
До війни з п'ятнадцяти атомних енергоблоків, що діють в Україні, шість реакторів потужністю 1000 мегават і два блоки потужністю 440 мегаватів працювали на російському паливі. Інші на паливі американської компанії "Вестінгауз". Відповідальний за експлуатацію всіх АЕС в країні державний холдинг "Енергоатом" з першого дня військової агресії домовився з "Вестінгауз" про повне закриття потреб у паливі для вітчизняних АЕС. Крім того, компанія планує прискорити роботи щодо створення виробництва паливних касет в Україні на основі американських технологій. Це дозволить повністю замістити паливо російського походження, а ще створить робочі місця і залучить нові технології. Наразі перед Україною стоїть надскладна задача: знайти нові шляхи поставок енергоресурсів, зважаючи на блокування українських морських портів. Але із цим ми поступово впораємось. Енергетичний фронт країни вже місяць працює стабільно в умовах жорсткої війни. Не дивлячись на ракетні та бомбові обстріли російськими військами наших міст та сіл, сміливість та професійність українських енергетиків дозволяє підтримувати стабільну роботу енергетичної системи країни. Важливою допомогою, яку цивілізований світ може зараз надати Україні, це запровадити енергетичні санкції проти Росії, адже це буде найболючішим ударом для агресора. На жаль, деякі європейські країни наразі недооцінюють небезпеку, яку для них самих представляє режим Путіна, і бояться запроваджувати повне ембарго на нафту і газ з Росії.
Потрібно зробити так, щоб РФ не змогла заробляти на енергоресурсах, спрямовуючи кошти на війну.
Кривавий режим Путіна разом з російською економікою неодмінно впаде під ударом міжнародних санкцій, це лише питання часу. Країни цивілізованого світу будуть все більше переходити на безпечні для екології джерела енергії. Україна може стати лідером цього руху, адже неодмінно відбудує свою інфраструктуру, причому обов’язково з урахуванням нових безпечних технологій.

Джерело: УНІАН

Вплив COVID-19 на світову енергетику та енергетичний перехід

energy transition Використання енергії тісно пов’язане з економічною діяльністю, на яку суттєво вплинула пандемія коронавірусу, та продовжує впливати нова хвиля: цей енергетичний прогноз базується на більш тривалому сценарії МВФ, коли світовий ВВП впав на 6% у 2020 році. Пандемія на довгі роки «забрала» вітер з вітрил світової економіки –очікується скорочення світового ВВП у 2050 році на 9% порівняно з допандемічними прогнозами. Однак навіть при повільному зростанні до середини століття світова економіка все одно буде вдвічі більшою, ніж сьогодні. Натомість попит на енергію не зростатиме. У 2050 році він буде приблизно таким, як і сьогодні, незважаючи на збільшення населення та зростання світової економіки. Значною мірою це пов’язано зі значним покращенням енергоємності, а також через вплив COVID-19. В подальшому пандемія коронавірусу матиме драматичний вплив на попит і пропозицію енергії в короткостроковій перспективі і матиме тривалі наслідки, коли пандемія згасне. Однак це саме по собі мало сприятиме просуванню світового прогресу
до паризьких кліматичних амбіцій.
До пандемії передбачався загальний глобальний попит на енергію в 2050 році на рівні 456 екджаулів (EJ, Енергія квінтильйон джоулів. 1 EJ дорівнює 10¹⁸ джоулям), (Світовий попит на енергію, використовуючи останні історичні дані, становив 424 EJ в 2018 році). Моделювання показує, що пандемія зменшить попит на енергію до 2050 року на 8%. В результаті цього попит у 2050 році залишиться майже на тому рівні, який був у 2018 році.
Підвищення енергоємності залишатиметься найважливішим фактором зниження попиту на енергію в найближчі десятиліття, і скорочення через COVID-19. Це є результатом гальмування економічної діяльності в цілому пандемією, а також деяких конкретних галузевих впливів. Тривалі зміни, пов’язані з COVID-19, в основному носять поведінковий характер і включають вплив пандемії на транспортний сектор, особливо на авіацію, а також на меншу кількість офісної роботи та змінені звички поїздок на роботу. Це призведе до того, що використання енергії на транспорті більше ніколи не досягне рівня 2019 року. В усьому світі знадобиться майже чотири роки, щоб відновити попит на промислові товари до рівня 2019 року, а енергоємна металургійна промисловість може ніколи не досягти свого передпандемічного рівня.
У період коронакризи життєзабезпечуюча роль електроенергетики та теплопостачання проявляється особливо яскраво. Електроенергія необхідна і для відеодзвінків, і для дистанційного навчання дітей, і для лікарень, і для дата-центрів. У зв'язку з цим попит на електроенергію та тепло демонструє меншу еластичність щодо ВВП, ніж попит на газ чи нафтопродукти. Проте вплив кризи у цьому секторі також дуже помітний. У зміні попиту на електроенергію (подібно до попиту на газ) у різних секторах проявляються
різні тенденції:
- зниження споживання електроенергії в промисловості, транспортному та комерційному секторах через догляд частини споживачів на карантин (закриття підприємств малого та середнього бізнесу в рітейлі, секторі послуг, зменшення завантаження електротранспорту, часткового обмеження роботи промисловості тощо);
- деяке збільшення споживання електроенергії у домогосподарствах та зміна добового графіка навантаження слідом за переходом людей на віддалений режим
роботи та навчання.
У Китаї, з якого почалося поширення коронавірусу, сукупне зниження споживання електроенергії в січні-лютому 2020 року досягло 7,8%, а найбільший внесок зробили текстильне виробництво (мінус 30%) та машинобудування (мінус 21%). При цьому ступінь зниження електроспоживання залежить від жорсткості та тривалості карантину. Так, за даними Wood Mackenzie, у китайській провінції Хубей, яка була епіцентром захворювання і випробувала найсуворіші карантинні заходи ще в січні-лютому 2020 року, пікове навантаження наприкінці січня було на 21% нижче за плановане.
У Європі спостерігаються аналогічні показники - до 30-40% падіння попиту на піку в Італії та Іспанії, після якого він відновлюється. Максимальне зниження електроспоживання в Європі зафіксовано в Італії, Франції та Великій Британії, тоді як у країнах Скандинавії, які не вводили жорсткого карантину, було відзначено навіть невелике зростання попиту.
При цьому карантин у Європі мав помітний стимулюючий вплив на попит на теплову енергію. За даними tado GmbH, споживання теплової енергії у домогосподарствах у Німеччині в березні 2020 року зросло на 9% порівняно з минулим роком, у Франції – на 13%, а в Італії та Іспанії – на 41–42%. Дослідження було проведено з вибіркою близько 100 тис. домогосподарств у Європі. Основна причина цього тренду – перебування людей у будинках та широка можливість регулювання теплопостачання (збільшення температури під час присутності людей у будинках та навпаки).
У США, за оцінками EIA, коронакриза призвела до зниження попиту на електроенергію загалом на 3% у 2020 році. При цьому основний спад припав на комерційний сектор (на 4,7%) та промисловість (на 4,2%), а в домогосподарствах електроспоживання
знизилося лише на 0,8%.
Цікаво, що перехід людей на віддалений режим роботи змінює добовий графік електричного навантаження. Його форма змінюється для вихідних днів – з'являється додатковий денний пік, навантаження стає рівномірнішим протягом дня. І, що важливіше, підвищуються вимоги до надійності розподільчих мереж, зокрема у передмістях. Якщо до коронакризи близько 3,6% американців працювали вдома, то під час карантину їхня частка може досягти 56%, за даними Global Workplace Analytics.

Україна в цьому плані також не є винятком. Пандемія значно вплинула на всі аспекти життя, в тому числі на енергетичний сектор. Падіння споживання електроенергії до 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. В Україні падіння попиту на електроенергію спричинено зменшенням обсягу промислового виробництва, викликаного переважно COVID-19 (найбільші споживачі електроенергії - це промислові підприємства). У зв’язку зі зменшенням споживання було обмежено імпорт електроенергії з Білорусі та Росії, були відкладені заплановані роботи з технічного обслуговування. Ключовим фактором, що викликає поточний надлишок електроенергії, є істотне збільшення виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), оскільки графік їх виробництва залишається недостатньо прогнозованим, а загальна частка сонячних та вітрових електростанцій у добовому балансі виробництва електроенергії, зазвичай, перевищує 8%. Через значний профіцит електроенергії НЕК «Укренерго» (оператор системи передачі) нерідко видає диспетчерські команди щодо обмеження відпуску електроенергії певними виробниками електроенергії з ВДЕ, щоб збалансувати енергосистему. Однак деякі виробники електроенергії з ВДЕ не виконують диспетчерських команд та не обмежують виробництво електроенергії. Очікується, що це питання вирішиться, як тільки буде впроваджений механізм компенсації для виробників електроенергії з ВДЕ. Період карантину особливо несприятливий для реалізації проектів ВДЕ. Існує значний ризик, що компанії з укладеними попередніми договорами купівлі-продажу електроенергії (pre-PPAs) не зможуть вчасно закінчити будівництво проектів ВДЕ та мати право на «зелений» тариф з наступних причин (та з урахуванням ймовірного скорочення строків реалізації проектів, як запропоновано в концепції Міненерго). Існуюча проблема неплатежів ще більше посилюється наслідками COVID-19. За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП) станом на 2020 рік, середній рівень платежів за житлово-комунальні послуги споживачами виглядає таким чином:
- опалення — 70%;
- вода — 80%;
- електроенергія — 70%;
- природний газ — 70%.
Постачальники універсальних послуг (ПУП) постачають електроенергію побутовим та малим непобутовим споживачам за тарифами, встановленими НКРЕКП. Зниження рівня сплачених споживачами рахунків спричиняє дефіцит грошових коштів у ПУП, і в силу «ефекту доміно», це впливає на фінансовий стан інших учасників ринку в ланцюжку, як показано нижче. Суттєво зменшилися надходження грошових коштів до постачальників електроенергії, що позначилося на їх здатності виконувати договірні зобов’язання перед іншими учасниками ринку, зокрема ОСР та ОСП. Середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН) у серпні 2021 року порівняно з липнем зросла на 37,99% - до 2 034,63 грн/МВт-годин (без ПДВ). Це на 37,99% вище, ніж липнева ціна, і на 53,52% вище, ніж ціна за серпень 2020 року. Минулого місяця на РДН в торговій зоні "ОЕС України" спостерігався дефіцит пропозицій з 17 до 24 години. Попит у порівнянні з липнем 2021 року збільшився на 8,1% та порівняно з аналогічним періодом минулого року на 7,1%. Загальний обсяг заявок на продаж електричної енергії у серпні 2021 року на РДН в торговій зоні "ОЕС України" порівняно з попереднім місяцем зменшився на 1,9%. Отже, у Гарантованого покупця не вистачає коштів (які він отримує від продажу електроенергії на організованих сегментах ринку) для виконання своїх договірних зобов’язань перед виробниками ВДЕ. Прострочена заборгованість Гарантованого покупця перед виробниками ВДЕ швидко зросла і в квітні 2020 року становила 4,7 млрд. грн. У той же час, заборгованість НЕК «Укренерго» перед Гарантованим покупцем становить 5,7 млрд грн., а борг Гарантованого покупця перед ДП «НАЕК «Енергоатом» — 4,2 млрд грн.
Вжиті заходи
Для забезпечення належного функціонування енергосистеми України, а також стабілізації її фінансового становища Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-IX від 17 березня 2020 року. Закон передбачає, що протягом дії карантину або будь-яких інших обмежувальних заходів, застосованих для стримування поширення коронавірусу, та протягом 30 календарних днів після припинення
таких заходів забороняється вчинення таких дій:
- нарахування та стягнення штрафів та інших штрафних санкцій за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги; — припинення або зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі;
- примусове виселення з житла та примусове стягнення житла під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
НКРЕКП прийняла постанову «Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 766 від 8 квітня 2020 року. Ця Постанова запровадила тимчасові обмеження та зобов’язання для учасників ринку електричної енергії. Такі спеціальні заходи вводяться на період дії карантину або будь-яких інших обмежень, що застосовуються для стримування поширення коронавірусу, та протягом 30 календарних днів після припинення дії таких заходів. Зокрема, передбачено:
- призупинення примусового виконання адміністративних заходів, передбачених нормативно-правовими актами НКРЕКП, до постачальників електроенергії та ОСР (Оператор системи розподілу) у разі прострочення оплати своїх фінансових
зобов’язань перед ОСП (Оператор системи передачі);
- організацію постачальниками електроенергії ряду заходів щодо забезпечення можливості оплати споживачами за електричну енергію;
- заходи, що встановлюють обмеження на імпорт електроенергії з країн, які не є членами Енергетичного Співтовариства.
15 квітня 2020 року НКРЕКП внесла зміни до своєї постанови № 766 від 8 квітня 2020 року та дозволила Гарантованому покупцю продавати електроенергію, вироблену з ВДЕ, на ринку «на добу наперед» не за мінімальною ціною (10 грн за МВт·год), а за вищою — до 566,7 грн за МВт·год (вартість атомної генерації в рамках механізму ПСО). Це повинно нормалізувати ситуацію на ринку «на добу наперед» та збільшити короткострокову ліквідність Гарантованого покупця. COVID-19 ще більше поглибив існуючу кризу в енергетичному секторі України. Увесь спектр наслідків для енергетичного сектору ще достеменно не відомий, проте вже очевидно, що відбулось зниження попиту на енергетичні ресурси, а несплата рахунків за житлово-комунальні послуги кінцевими споживачами матиме негативний вплив на весь ланцюжок постачання (ОСР, ОСП, постачальники та виробники). Спеціальні заходи, що направлені на запобігання негативного впливу на енергетичний сектор, повинні бути розширені. Це, окрім іншого, стосується необхідності продовження граничних строків введення електростанцій з ВДЕ в експлуатацію з огляду на затримки в постачанні обладнання та інші негативні наслідки, спричинені пандемією.

Вуглеводневі проблеми
На перший погляд, це здається хорошою новиною для декарбонізації – транспорт залишається сильно залежним від нафти, а залізо і сталь є одним із ключових секторів, які «важко скоротити», оскільки вони значною мірою покладаються на вуглеводні і забезпечують високотеплові процеси. Зменшення попиту в цих секторах є однією з головних причин слабкості цін на вуглеводні, з широким списанням нафтогазових активів. Схоже, що нафта вже досягла плато пропозиції, яке, за прогнозами, очікується у 2022 році, до того, як врахувати наслідки пандемії.
Це, безумовно, не стосується вуглеводнів, і особливо природного газу, який, за прогнозами, замістить нафту як найбільше джерело енергії в цьому десятилітті. Однак зниження рентабельності капіталу та підвищена волатильність цін на викопне паливо змушують багатьох інвесторів дивитися на ці активи в пост-COVID світі з більшою обережністю; вони також можуть тепер ставитися до відновлюваних джерел енергії більш прихильно, хоча пандемія тимчасово зупиняє розширення останніх. Відновлювані джерела енергії посідають перше місце в рейтингу енергетичних переваг завдяки дуже низьким експлуатаційним витратам та коротким термінам проектування та будівництва. Таким чином, ці активи є більш надійними, і мають тренд до швидшого відновлення капітальних витрат, не пов’язаних із викопними ресурсами у найближчі кілька років порівняно з викопною енергією.
Обмежений довгостроковий вплив на клімат
З огляду на раніше, ніж очікувалося, вихід на плато нафти та триваюче швидке зниження споживання вугілля, прогноз показує, що викиди CO₂, швидше за все, вже досягли піку (у 2019 році). Знову ж таки, це здається хорошою новиною з точки зору кліматичних цілей, але довгострокове зниження викидів не суттєво прискорюється пандемією. Навіть маючи позаду пік викидів і постійний попит на енергію до 2050 року, енергетичний перехід все ще не настільки швидкий, щоб забезпечити паризькі амбіції утримувати глобальне потепління значно нижче на 2°C вище доіндустріального рівня. Щоб досягти цілі в 1,5 градуса, потрібно буде щороку повторювати зниження, яке ми відчуваємо у 2020 році.
Щоб розглянути це в перспективі, вплив COVID-19 на попит на енергію лише купує людству ще один рік «допустимих» викидів до того, як буде вичерпано цільове значення 1,5°C (у 2029 році) і за пару років до того, як буде вичерпано вуглецевий бюджет для потепління на 2°C. виснажений (у 2050 році).
e_transition В перспективі вплив COVID-19 на енергопопит дає людству ще один рік «допустимих» викидів до того, як буде вичерпано цільове значення 1,5°C (у 2029 році) і за пару років до того, як буде вичерпано вуглецевий бюджет для потепління на 2°C (у 2050 році). Слід також визнати, що викиди скорочувалися в першому півріччі цього року з форс мажорних причин. Пандемія коронавірусу завдала важких і трагічних наслідків для життя та засобів до існування, збільшуючи бідність і голод і зменшуючи перспективи зростання для тих, хто цього найбільше потребує. Існує потенціал для набагато більш справедливого та раціонального енергетичного переходу, який не завдасть шкоди
та руйнувань, пов’язаних із кризою COVID.
У майбутній перспективі енергетичного переходу буде досліджено багато технологічних рішень, які можуть допомогти подолати розрив між прогнозованими результатами глобального потепління та паризькими амбіціями. Людство вже володіє технологіями щоб змінювати нашу поведінку та звички, пов’язані з енергією, і нині ведуться дослідження де і як COVID-19 може назавжди змінити такі звичні сценарії.
Вибір політики
Однак ключем до досягнення паризьких цілей залишається політика: політичний вибір і політика, яка заохочує до правильних змін поведінки та
дозволяє втілювати правильні технічні рішення.
Політика також представляє головну невизначеність щодо того, чи прискорить або сповільнить пандемія такий енергетичний перехід. Незрозуміло, чи будуть після COVID-19 величезні пакети економічного стимулювання, які розробляються урядами, розумно витрачатися на відновлювані джерела енергії чи на викопні джерела в надії швидше повернути більшу кількість людей до роботи. Зараз є ознаки розвитку обох напрямків із сильними регіональними відмінностями. Таким чином, ці припущення полягають в тому, що в глобальному масштабі сума пакетів стимулів не матиме суттєвого впливу на енергетичний баланс. Чи це є справедливо - покаже час.

За матеріалами www.dnv.com та iclub.energy
підготував П.Коновал

Дистанційне навчання:Pro&Contra

Що таке дистанційне навчання?
По суті, дистанційне навчання (далі ДН) описує всі форми навчання з дистанційною підтримкою. Часто використовуються синоніми, такі як онлайн-навчання, дистанційне навчання, комп'ютерне навчання та інші терміни. Однак цей діапазон вказує на проблему: до сих пір немає загальноприйнятого визначення ДН. Залежно від мети, концепції та інструментів визначення термінів також можуть істотно відрізнятися. Проте, основному, можна сказати, що ДН - це пропозиції, в яких цифрові носії використовуються для підтримки процесу навчання. Це може означати цілий ряд можливих форм навчання, від надання навчального програмного забезпечення або пропозиції онлайн-курсу до віртуальних класів.
Однак всі альтернативи мають чотири спільні риси:

мультимедійність (інтеграція різних носіїв, таких як дистанційні лекції, аудіоканали і т. п.);
мультимодальність (звернення до різних органів почуттів, особливо до слухових і зорових);
мультикодальність (інтеграція різних кодувань інформації, таких як гіперпосилання, анімація і моделювання);
інтерактивність (наявність різних варіантів контролю і втручання).

Переваги дистанційного навчання
Дистанційне навчання - це порівняно молода форма надання курсів, яка багато в чому все ще перебуває в зародковому стані. Однак з розширенням поширення цифрових медіа зростає і загальне визнання таких форм навчання. Тому що, крім новизни, такі форми також пропонують незаперечні переваги, основні моменти яких перераховані нижче.
Незалежність від часу і місця
Дистанційне навчання забезпечує максимально можливу гнучкість в часі та просторі. На відміну від класичного очного навчання, користувачі не прив'язані до конкретних дат, але можуть розділити курс відповідно до своїх ресурсів. Це дозволяє вчитися в зручному для них темпі без необхідності координувати свої дії з лекторами або іншими учасниками.
Економія витрат
У той час коли лише невелика група учасників може брати участь в офлайн-курсах навчання, кількість користувачів дистанційних курсів в принципі не обмежена. Таким чином, використовувати таку навчальну програму можуть всі співробітники навчального закладу. Крім того, відсутні витрати на відрядження або витрати на планування та проведення навчання.
Стандартизована якість
Завдяки одночасному наданню відповідної програми ДН практично немає сумнівів в його якості. Успіх відповідного заходу більше не залежить від самопочуття лектора в день занять, тому при виборі правильної дистанційної пропозиції щодо курсу гарантується незмінна якість.
Інтерактивність
Залежно від програми можуть бути інтегровані інтерактивні модулі, такі як відео або анімований контент. Надання тестів і перевірок успішності в кінці уроку також може значно підвищити довгостроковий успіх навчання та мотивацію.
Багатомовність
Залежно від програмування один і той же модуль ДН може відображатися на різних мовах. Зокрема, в міжнародних компаніях це забезпечує більшу індивідуальність і більшу зручність для користувача, ніж це було би у випадку з класичними навчальними курсами, які в більшості випадків проводяться з використанням центрального базового мови.

Які недоліки дистанційного навчання слід враховувати?
На додаток до численних переваг дистанційних форм навчання можна також визначити труднощі, які несе з собою нова технологія. Ось деякі з них:
Слабка дидактична безпека
Через відносну новизну дистанційної форми навчання сьогодні, як і раніше, домінує технічний аспект. Поки що лише кілька фахівців в галузі освіти були залучені до розробки дистанційних курсів, тому аспекти теорії навчання рідко беруться до уваги.
Виклад змісту також часто розглядається лише з технічної точки зору, дидактичні питання грають другорядну роль, якщо взагалі грають. У гіршому випадку це може призвести до низької ефективності заходів, якщо її форма подання не відповідає потребам навчання і вимогам користувача.
Потрібні технічні знання
Фактором, який часто критикується, є той факт, що для ефективного використання програм ДН потрібна певна ступінь досвіду використання комп'ютерів і різних носіїв інформації. Це може привести до невпевненості та відмови від дистанційних курсів, особливо з співробітниками старшого віку. У багатьох випадках це вимагає попередньої кваліфікації, що призводить до додаткових витрат.
Самодисципліна
Через те, що пропозиція по навчанню не залежить від часу і місця, користувачі часто виявляються надані самі собі. Отже, для успішного навчання необхідні мотивація і здатність самостійно отримувати абсолютно новий контент. Однак цей аспект сприймається багатьма користувачами як тягар, особливо в разі довгострокових концепцій ДН.
Нема місця для запитів
Оскільки в багатьох дистанційних формах навчання учні сидять одні перед екраном, у них мало можливостей для подальших питань. Зміст представлено і може бути записано лише в цій формі. Помилкові тлумачення виявляються рідко і в гіршому випадку заважають успішному навчанню. Крім того, невпевненість і роздратування чи не поглинаються і, отже, можуть призвести до розчарування в довгостроковій перспективі. Навіть творча динаміка вирішення проблем, яка часто виникає в класичних офлайнових навчальних курсах, не відбувається таким чином.
Стомлююча робота екрану
Багатьох людей до сих пір стомлює тривала робота за комп'ютером. Це може призвести до додаткового навантаження, особливо в галузях, які вже передбачають часте використання екрану.

Air Jordan

Продовжувати

Енергетики проти COVID-19

power_vs_Covid-19 Криза, що назрівала в західних країнах протягом 2018-2019 рр. і різко загострилася внаслідок пандемії коронавіруса, завдала значної шкоди енергетичному сектору. Під час карантину споживання електроенергії в різних країнах впало на 15-25% у порівнянні з докризовими показниками. Спад, викликаний економічною кризою, прогнозується практично скрізь. Пандемія COVID-19 і обумовлене їй введення карантину в різних країнах і регіонах викликали суттєві зміни на енергетичних ринках. Ці зміни є дуже значними в короткостроковому періоді і можуть мати не менш важливі наслідки в довгостроковому періоді для всіх галузей паливно-енергетичного комплексу, а також для процесу так званого, енергетичного переходу.Під енергетичним переходом прийнято розуміти поступову відмову від викопного палива і атомної енергетики на користь поновлюваних джерел енергії при одночасному підвищенні енергоефективності.
Що стосується короткострокового впливу пандемії на процес енергетичного переходу, то вже на протязі декількох місяців в світі спостерігається спад попиту на викопне паливо і зниження споживання електроенергії. Це пов'язано з тимчасовими зупинками виробництв, з переводом багатьох офісних співробітників в режим віддаленої роботи, зі скасуванням авіарейсів і скороченням будь-яких пересувань, як в межах населених пунктів, так і між ними. У країнах, де вводилися карантинні заходи, обсяги генерації електроенергії скоротилися, і в багатьох країнах це скорочення відбулося в першу чергу за рахунок генерації на викопному паливі. Наприклад, згідно з даними Національного бюро статистики Китаю в січні-лютому 2020 року теплова генерація і гідрогенерація істотно скоротилася (-8,9% і -11,9% відповідно), в той час як атомна і вітрова – скоротилися порівняно мало (-2 , 2% і -0,2% відповідно), а обсяги сонячної генерації зросли (+ 12,0%). Це можна пояснити пріоритетною диспетчеризацією електроенергії від ВДЕ в Китаї.
COVID-19 ураганом пройшовся по світовим енергоринкам, налякавши і російську електроенергетику. Поки галузь намагається триматися на плаву. Великі будівництва як і раніше в планах, скоротять лише некритичні проекти, падіння споживання очікувалося ще на тлі аномально теплої зими, а неплатежі - традиційна для російської електроенергетики проблема. Які перспективи і які стратегії можуть бути у російських енергетичних компаній в нових умовах, ще нікому не ясно.

秋服メンズ特集！2020年の最旬コーデに取り入れたい狙い目アイテム13選 , メンズファッションメディア Www-medinatheatre