Історія винаходу електричної дуги

JablochkovІталійський фізик Олександро Вольта (1745 – 1827) у 1799 році сконструював першу електричну батарею, яка була названа його іменем. Складалась Вольтова батарея зі срібних та цинкових дисків, відокремлених один від одного прошарком ізоляції – знаменитий Вольтовий стовп. З його використанням було винайдено нове електричне явище – постійний електричний струм.
У 1802 році професор Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії, фізик-експериментатор В.В. Петров удосконалив Вольтовий стовп, створивши гальванічну батарею, яка складалась з 4200 (2100 мідних і 2100 цинкових) дисків, між якими були прошарки паперу, просочених водним розчином нашатирного спирту. За допомогою цієї батареї В.В. Петров 17 травня 1802 року публічно продемонстрував ефект електричної дуги. Цей винахід, як завжди перші винаходи в усі часи історії людства, був використаний у військовій справі. 1812 року уродженець м. Ревеля (Таллінна) Павло Львович Шиллінг використав електричну дугу для підриву ним же створеної електричної міни. У період російсько-турецької війни 1829 році цей спосіб підриву мін був вперше використаний на практиці.
14 вересня 1847 року в маєтку Сердобського повіту Саратовської губернії народився майбутній винахідник електричної свічі - Павло Миколайович Яблочков. 1866 року після закінчення Миколаївського інженерного училища в Санкт-Петербурзі П.М. Яблочков в чині підпоручика прибув до 5-го саперного батальйону Київської фортеці. В цей же час випускник Михайлівського артилерійського училища в Санкт-Петербурзі підпоручик Федір Аполонович Піроцький отримав призначення до Київської артилерії. (Артилерист-електротехнік Ф.А. Піроцький відомий як винахідник електричного трамваю). Підпоручики Яблочков і Піроцький потоваришували та постійно обмінювалися науковою інформацією в галузі електрики. Мабуть вже тоді вони не раз обговорювали плани застосування електрики для потреб людства. Через рік Яблочков звільнився, але Київ не залишив. У1869 році його знову було прийнято на військову службу в той же 5-й саперний батальйон Київської фортеці і призначено на посаду начальника гальванічної команди батальйону. Завдання команди були дуже обмежені, вони не давали можливості заглиблюватися в розробку різних електротехнічних проблем стосовно мирного використання електричної дуги, якими марив Яблочков. До того ж на нього було покладено багато різних адміністративних обов`язків, пов`язаних з господарчими справами і з веденням звітності. З таким положенням Павло Миколайович Яблочков змиритися не міг і, як тільки скінчився термін трьохлітньої служби, 11 вересня 1872 року він звільнився в запас в чині поручика, попрощавшись з армією назавжди. Крок, на який зважився П.М. Яблочков, суттєво змінював весь уклад його життя, тож талант винахідника-електротехніка взяв перевагу. Все подальше життя П.М. Яблочкова було присвячене винахідницькій діяльності. У Києві він одружився з молодою вчителькою Любов’ю Ільїнічною Нікітіною. Відправивши дружину з дітьми в Саратовську губернію до батьків, Яблочков у жовтні 1875 року поспішив за кордон. Поїхав один назустріч своїй долі – назустріч світовому визнанню!
На початку весни 1876 року перша модель електричної свічі була готова. 23 березня 1876 року Павло Миколайович Яблочков отримав на неї французький патент № 112024, в якому був короткий опис приладу та форма його виготовлення.
Lampa_Jablochkova15 квітня 1876 р. в Лондоні на виставці фізичних приладів здивовані мешканці міста були в захваті, коли винахідник провів публічну демонстрацію свого винаходу. На невисоких металевих стовпах, установлених на великій відстані один від одного, Яблочков поставив чотири вугільні свічі, обгорнуті в азбест. До світильників від динамо машини, яка знаходилась у сусідньому приміщенні, було  підведено струм. Поворотом рубильника струм було подано в мережу, і в той же час величезне приміщення було заповнене яскравим сяйвом ледь блакитного кольору. Чисельна публіка, яка зібралася в залі, прийшла в захоплення, пролунали вигуки здивування. Це була сенсація, яка увійшла в історію електротехніки! Майже всі присутні вперше побачили електричне освітлення. Свічі горіли півтори години і весь цей час відвідувачі не розходились, жваво обговорювали чудо віку. “Вік Його Величності Пари” був ще в повному розквіті, а наближення “Віку Електрики” уже відчувалося… Нині ми не можемо стверджувати, чи перебували в Києві П.М. Яблочков та Ф.А. Піроцький після цих подій. Але достеменно відомо, що винахід Яблочкова через 3 роки повернувся до Києва у вигляді електричної дуги для освітлення вулиць, а винахід Піроцького через 12 років було використано для потреб міста в якості електричного трамваю.
P.S. 1878 р. відомий інженер-технолог, вчений Олександр Парфенійович Бородін (1848-1898) у приміщенні залізничних майстерень, що знаходились поблизу залізничного вокзалу на території теперішнього Київського вагоноремонтного заводу, вперше встановив чотири електричних дугових ліхтаря, основними компонентами кожного були два вугільних стержня (електроди) і прошарок ізоляційного матеріалу (пластинка каоліну), розміщеного поміж стержнями. Кожний ліхтар живився від окремої динамо машини. 1892 року завдяки відомому підприємцю Струве Амонду Єгоровичу (1835 – 1898) вперше в колишній Росії у м. Києві почав рухатись електричний трамвай за маршрутом Поділ – Олександрівський майдан – Хрещатик з двома вагонами одноколійному шляху.

автор: Володимир Циганенко

 

Більше статей...