Науковий керівник школи

доктор технічних наук, професор Кирик Валерій Валентинович
Галузь знань і спеціальності
науковий напрям – 6 «Технічні науки»
галузь знань  – 14 «Електрична інженерія»
наукова спеціальність
               141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»;
               05.14.02 «Електричні станції, мережі та системи»;
освітня спеціальність
               141 «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка»;
освітні та освітньо-наукові програми підготовки бакалаврів, магістрів і PhD
               «Електричні системи і мережі».
Історичні відомості про наукову школу
Засновником київської школи електроенергетиків в області електричних мереж і систем був проф. Городецький Г. М. – завідувач кафедри електричних мереж та ліній протягом 1930-56 рр., декан електротехнічного факультету у
1938-41 рр. Проф. Г. М. Городецький – талановитий організатор навчального процесу, людина блискучої ерудиції, видатний вчений свого часу. Під його керівництвом на початку 30-х рр. колектив кафедри у творчій співдружності з іншими кафедрами факультету виконав важливу наукову роботу з дослідження електротехнічних властивостей проводів з маловуглецевої сталі, що стала базою для створення вітчизняного сортаменту сталевих проводів.

Науково-методична база для створення наукової школи кафедри електричних мереж та систем була створена протягом 1930-56 рр, коли кафедру очолював проф. Городецький Г. М., декан електротехнічного факультету у 1938-41 рр. Проф. Г. М. Городецький – талановитий організатор навчального процесу, людина блискучої ерудиції, видатний вчений свого часу. Під його керівництвом на початку 30-х рр. колектив кафедри у творчій співдружності з іншими кафедрами факультету виконав важливу наукову роботу з дослідження електротехнічних властивостей проводів з низьковуглецевої сталі, що стала базою для створення вітчизняного сортаменту сталевих проводів. Проф. Городецький Г. М. підготував п`ять кандидатів технічних наук, опублікував десятки наукових статей, один підручник «Електричні станції та мережі» (у співавторстві з А. В. Орловським) та один навчальний посібник «Розрахунок електричних мереж». 
Творчий колектив кафедри в 1930-56 рр. складався з послідовників та учнів проф. Г. М. Городецького –  проф. Епштейна Г. Л., д.т.н. проф. Холмського В. Г., к.т.н. доц. Ходорова С. Ю., к.т.н. доц. Фельдштейна Е. М., к.т.н. доц. Винославського В. М.
Потужного розвитку наукова школа кафедри електричних мереж та систем набула під час керівництва завідувача кафедри проф. Холмського В. Г. протягом 1956-1974 рр. Проф. Холмський В. Г. значно розвинув класичну теорію розрахунків електричних мереж розробкою оптимальної стратегії вибору перерізів ліній електропередавання. Вперше дослідив умови роботи замкнених електричних мереж з високим ступенем неоднорідності, запропонував методи оптимізації їх роботи, дав практичні рекомендації щодо управління потокорозподілом в мережах такого роду, збагатив новими ідеями і підходами класичну методологію аналізу та оптимізації режимів роботи електричних мереж вищих класів номінальної напруги і міжсистемних зв’язків. 
Проф. В. Г. Холмський підготував більше 10 кандидатів технічних наук, проводив наукове керівництво докторськими дисертаціями. З 1961 р. на кафедрі розпочата підготовка інженерів за спеціальністю «Електропостачання міст та промислових підприємств», а з 1965 р. – за новою спеціальністю «Кібернетика електричних систем». Одночасно продовжувався розвиток спеціальності «Електричні мережі та системи». Велика увага приділялась підготовці кадрів вищої кваліфікації. Так, у 1968-75 рр. на кафедрі проходили підготовку більше 10 аспірантів.
Під науковим керівництвом д.т.н., проф. В. Г. Холмського були створені дві спеціалізовані групи по застосуванню електронно-цифрових обчислювальних машин: в електроенергетиці, яку очолював науковий консультант доц. Ю. В. Щербина (д. т. н. з 1975 р.) та у міських електричних мережах на чолі з науковим консультантом доц. В. В. Зоріним (д. т. н. з 1983 р.). У складі цих груп у стислі строки були сформовані творчі колективи активних молодих співробітників – учнів школи проф. В. Г. Холмського: В. М. Сулейманов, Л. В. Ничипорович, Д. Б. Банін, М. О. Малій, О. В. Яворська, М. І. Нефедов, В. І. Гаращук, А. Б. Жилевич та ін., які відіграли важливу роль в становленні загальносоюзного пріоритету та престижу київської електромережевої школи електротехніків. Ці спеціалізовані групи виявилися також міцною науковою базою з підготовки кадрів вищої кваліфікації. Більшість співробітників спеціалізованих груп, базуючись на наукових консультаціях доцентів Ю. В. Щербини та В. В. Зоріна, підготували і захистили більше десяти кандидатських дисертацій, які значно підвищили науковий потенціал кафедри (В. М. Сулейманов, Л. В. Ничипорович, Д. Б. Банін, М. О. Малій, С. В. Колесников, Н. В. Буслова, В. М. Бєлий, В. І. Комлач та ін.).
В 1971-72 рр. склад кафедри поповнюється інженерами В. А. Баженовим та Ю. І. Тугаєм (д. т. н. з 2015 р.), та доцентами В. Я. Синельниковим (д. т. н. з 1990 р.) та В. Б. Поляковим.
У період 1971-1987 рр. важливий внесок у розвиток наукової школи кафедри вніс чл.- кор. АН УРСР, проф. Г. І. Денисенко, ректор КПІ, який з 1972 р. був професором кафедри ЕМС. Денисенко Г.І. підготовив двох канд. техн. наук (В. Гуреєв, П. Васько) та у 1986 році видав перший в Україні базовий підручник з Електричних мереж і систем у співавторстві з Н. В. Бусловою, В.Н. Винославським та В.С. Перхачем. З приходом проф. Г. І. Денисенка розвиток кафедри отримує новий творчий імпульс. Проф. Г. І. Денисенко – видатний вчений, один з провідних фахівців в галузі виробництва та розподілу електричної енергії, талановитий організатор науки і промислового впровадження результатів наукових розробок. Ініціатор і організатор робіт, пов'язаних з одночасною передачею електричної енергії постійним і змінним струмами по загальних лініях електропередавання, плавкою ожеледі пульсуючим струмом, створення установок і використання енергії поновлюваних джерел в енергетичних системах. Ним уперше запропоновані моделі і створені дослідницькі зразки ряду вітрових, хвильових та сонячних установок, спроможних нести великі електричні навантаження. Підготував 20 кандидатів та двох докторів технічних наук.
В 1975 році кафедру та її наукову школу очолив проф. Сулейманов В.М., який керував кафедрою до лютого 2011 р. Основні напрямки його наукових досліджень: проблеми реструктуризації маневрових потужностей ОЕС України, статичної усталеності великих електричних систем, які містять вставки постійного струму, організація обчислювальної підтримки диспетчерських рішень на основі експертних систем з елементами штучного інтелекту, розробка стратегії розвитку і підвищення енергетичної безпеки ОЕС України.
В 1978 р. кандидатську дисертацію захищає В. А. Баженов (науковий керівник Ю. В. Щербина), в 1983 р. – О. О. Саидов (науковий керівник В. М. Сулейманов), в 1989 р. – С. В. Казанський (науковий керівник В. Я. Синельников),  в 1994 р. – Котов І. А. (науковий керівник В. М. Сулейманов), а в 1995 р. – Махмуд Авад (науковий керівник Н. В. Буслова). В 1990 р. докторську дисертацію захищає В. Я. Синельников.
В період 1996-2013 рр. кафедра поповнена рядом талановитих випускників та провідними науковими працівниками НАН України: проф. Буткевич О. Ф., проф. Танкевич Є. М., проф. Кирик В. В., доц. Тугай Ю.І., доц. Шполянський Г. О.
З 1998 р. на кафедрі працює випускник кафедри Т. Л. Кацадзе, який захистив кандидатську дисертацію в 2003 р. (науковий керівник – В. М. Сулейманов).
В 2011 р. завідувачем кафедри ЕМС обрано проф. Кирика В.В., який очолив наукову школу кафедри. Основні напрями його наукових досліджень: дослідження та розробка сильноточних систем комутації електричного стуму та самовідновлюваних пристроїв захисту на основі рідких металів для роботи при високих температурах; моделювання та дослідження систем прийняття рішень управління електротехнічними пристроями та установками на основі математичного апарату нечіткої логіки; розробка методів та алгоритмів розрахунку грозових та комутаційних перенапруг і прогнозування геомагнітних індукційних струмів в електричних мережах.
В 2016 році кандидатські дисертації захистили молоді представники наукової школи кафедри ЕМС О. Б. Бесараб (науковий керівник – Ю. І. Тугай) та В. В. Чижевський (науковий керівник – О. Ф. Буткевич). В 2017 році кандидатську дисертацію захистив пошукач кафедри Б. В. Циганенко (науковий керівник – В. В. Кирик). В 2018 році інж. Халіков В. А. захистив докторську дисертацію. В 2021 році кандидатську дисертацію захистила асистентка кафедри О. С. Богомолова.
Кафедра проводить активний відбір талановитої молоді в колі студентської молоді для участі в науковій роботі кафедри та продовження навчання в аспірантурі. На даний момент на кафедрі проходять підготовку чотири аспіранта.
Результати науково-дослідницьких робіт кафедри  впроваджені зі значним економічним ефектом у АЕК Київенерго, Дніпроенерго, Донбасенерго, Крименерго, Харківенерго, Ростовенерго, Волгограденерго, Мосенерго, Лененерго, Смоленськенерго, РЕУ Сахаліненерго, Красноярськенерго, Молдовенерго, Бурятенерго, Белголовенерго, Грузголовенерго, ВНДІЕ (м. Москва), Укрдіпроенерго, Київському ВКП "Сільенергопроект", Національному диспетчерському центрі електроенергетики України.
За роки функціонування наукової школи на кафедрі електричних мереж та систем підготовлено 6 докторів та більше 50 кандидатів технічних наук. Опубліковано 40 монографій, більш 1200 наукових статей, 6 підручників, 30 навчальних посібників, отримано 70 авторських посвідчень, 20 патентів на винаходи.
Видатні представники школи
Проф. Холмський В. Г. – завідувач кафедри електричних мереж та систем, очільник наукової школи (1956-1974);
проф. Федченко І. К. – засновник наукової школи техніки та електрофізики високих напруг;
проф. Винославський В. М. – засновник наукової школи електропостачання гірничих підприємств;
проф. Зорін В. В. – засновник наукової школи електропостачання міст;
проф. Денисенко Г. І. – ректор КПІ (1971-87 рр), засновник наукової школи відновлювальних джерел енергії;
проф. Щербина Ю. В. – засновник Галузевої науково-дослідної лабораторії “Автоматизація управління електричними мережами вищих класів напруги” (1976 р);
проф. Сулейманов В. М. – завідувач кафедри електричних мереж та систем, очільник наукової школи (1975-2010 рр).