Консолідований рейтинг вишів України 2020 року

Консолідований рейтинг закладів вищої освіти України у 2020 році охоплює результати 241 закладу вищої освіти, а також містить 7 підрейтингів: «Кращі класичні університети України», «Кращі приватні виші», «Кращі київські виші», «Кращі виші регіонів України», «Кращі педагогічні виші», «Кращі медичні університети України», а також «Кращі заклади вищої освіти областей України». Як і минулого року, в якості вихідних даних для складання Консолідованого рейтингу закладів вищої освіти України, використані рейтинги університетів: «Топ-200 Україна», «Scopus» та «Бал ЗНО на контракт», кожен з яких використовує різні критерії оцінювання закладів вищої освіти. Зокрема, у рейтингу «Топ-200 Україна», що складається Центром міжнародних проектів «Євроосвіта», використовувалися відкриті дані прямих вимірів, виставлені на відкритих веб-ресурсах незалежних національних та міжнародних організацій і установ. Відповідно до цієї методики діяльність закладів вищої освіти оцінюється за сукупністю десяти показників їх діяльності: академічною діяльністю, науково-видавничою діяльністю, оцінкою науково-дослідницьких досягнень університетів через порівняння їх Інтернет-сайтів, міжнародною діяльністю та ін. Результати «Рейтингу «Scopus» базуються на показниках бази даних Scopus, що є інструментом для відстеження цитованості наукових статей, які публікуються закладом освіти або його педагогічними працівниками у наукових виданнях. Рейтинг «Бал ЗНО на контракт» містить інформацію про показники середнього бала ЗНО абітурієнтів, яких в 2019 році зараховано до вишів на навчання за контрактом. Зазначений рейтинг фактично визначає лідерів серед закладів освіти, в яких вступники виявили бажання здобувати вищу освіту за власні кошти. Виходячи з цього, Консолідований рейтинг підсумовує загальні рейтингові місця закладів освіти за версією «Топ-200 Україна», «Scopus» та «Бал ЗНО на контракт».
За результатами Консолідованого рейтингу 2020 року, незмінним лідером рейтингу залишається Київський національний університет ім. Шевченка, який очолює таблицю рейтингу четвертий рік поспіль. Друге та третє місце рейтингу у 2020 році поділили НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. Сікорського» та Національний університет «Києво-Могилянська академія». Як і минулого року, четверте місце Консолідованого рейтингу посів Львівський національний університет ім. Франка. На п’ятому місці розташувався Харківський національний університет ім. Каразіна.
Найкращим медичним закладом освіти визнано Львівський національний медичний університет ім. Галицького.
Найкращий педагогічний заклад вищої освіти — Тернопільський національний педагогічний університет ім. Гнатюка.
Серед приватних закладів вищої освіти найкращі показники демонструє Український католицький університет.
Найкращим закладом освіти Західного регіону визнано Львівський національний університет ім. Франка, Південного — Одеський національний університет ім. Мечникова, Північного — Сумський державний університет, Східного — Харківський національний університет ім. Каразіна, Центрального регіону — Дніпропетровська медична академія МОЗ України.
Загалом у ТОП-20 Консолідованого рейтингу представлені університети з дев’яти міст України: по чотири з Києва та Харкова, три зі Львова, по два з Вінниці, Дніпра та Чернівців, а також по одному університету з Одеси, Сум та Ужгорода.

У КПІ запускають Школу з підготовки інженерів-конструкторів

engineerДержавний концерн «Укроборонпром» підписав договір про співробітництво з Київським політехнічним інститутом імені Ігоря Сікорського, який передбачає запуск Школи професійного розвитку інженерів-конструкторів і програми підготовки інженерів-конструкторів імені О. Антонова. Про це йдеться в повідомленні державного концерну «Укроборонпром».
За словами генерального директора «Укроборонпрому» Юрія Гусєва, питання підготовки кадрів для майбутнього оборонно-промислового комплексу України лежить у площині співпраці із закладами вищої освіти.
«Сьогодні ми підписуємо договір, який започатковує Школу професійного розвитку інженерів-конструкторів. Цей курс буде враховувати новітні тенденції і тренди в науково-технічному розвитку, в інноваційних розробках, які є у світі, з тим, щоб оборонно-промисловий комплекс України ставав більш конкурентоздатним», – відзначив Юрій Гусєв.
Очікується, що навчальний курс Школи буде побудований, зокрема, на таких дисциплінах, як системна інженерія, системний аналіз, інноваційний розвиток підприємства та управління інноваційними проєктами.
«Щодо авіації, а саме програми підготовки інженерів-конструкторів, ми опрацьовуємо наразі детальніші плани спільно з Міністерством освіти і науки та Національною академією наук України, які традиційно готували таких фахівців-інженерів для авіаційної галузі», – зазначив Юрій Гусєв. Як відомо, нещодавно Президент України Володимир Зеленський доручив створити та протягом трьох місяців запустити спеціальну програму підготовки інженерів-конструкторів імені Антонова.

grafik_FEA

 

МОН визначить заклади, де будуть створені НПЦ у 2021 році

Упродовж лютого комісія МОН вивчатиме 109 заявок на створення навчально-практичних центрів (НПЦ), які надіслали 106 закладів професійної освіти. Планується, щонайменше половина претендентів отримають кошти на створення осередку з новим обладнанням та технікою. Таку інформацію надало Міністерство освіти і науки  5 лютого 2021 року. “Нині ми тільки почали вивчати заявки, але вже чітко бачимо, що області розуміють принципи відбору і можуть оперативно формувати потрібну інформацію. Крім того, в заявках дуже добре виписана потреба у створенні центру, його вплив на економіку області. Враховуючи, що навчально-практичні центри створюються у співфінансуванні з місцевою владою, можу відзначити, що регіони починають розуміти взаємозв’язок між якісною підготовкою робітників і добробутом у майбутньому”,  – пояснив заступник Міністра освіти і науки Ігор Гарбарук. Прийом заявок на створення навчально-практичних центрів розпочався ще 1 січня і тривав упродовж місяця. За цей період документи надіслали управлінці 24 регіонів.
Найбільшу кількість закладів для облаштування центрів подали:
Львівська область – 9 закладів для створення 9 центрів;
Дніпропетровська область – 8 закладів для створення 9 центрів;
Рівненська область – 8 закладів для створення 7 центрів.
Загальна сума поданих проєктів становить понад 277 млн гривень, тоді як у держбюджеті закладено 150 млн гривень. Перелік закладів, які отримають фінансування, оприлюднять до 1 березня.

До ЗНО можна готуватися за новим правописом

Випускники, які готуються до проходження ЗНО з української мови, можуть продовжувати вивчати новий Український правопис, що затверджений у 2019 році, та готуватися за ним до цьогорічного тестування. Про це, коментуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, у своєму Facebook повідомив міністр юстиції Денис Малюська. За його словами, зазначене вище рішення не набрало законної сили і не набере його найближчим часом, оскільки Міністерство юстиції подасть на нього апеляційну скаргу. «До закінчення розгляду нашої апеляції постанова Кабміну залишатиметься чинною. Тобто Український правопис, затверджений у 2019 році, залишається чинним. Це також означає що учні можуть спокійно продовжувати вчити Український правопис, затверджений у 2019 році, та готуватись за ним до цьогорічного ЗНО», – наголосив міністр. Ще одним аргументом на користь нового правопису Малюська назвав стандартну тривалість судового розгляду в умовах пандемії. «Ми не очікуємо яких-небудь сюрпризів щодо правопису до закінчення ЗНО. Тому як мінімум до цьогорічного ЗНО зміни правил правопису не відбудеться», – підкреслив Денис Малюська. Як відомо, згідно з наказом Міністерства освіти і науки № 1033 в завданнях ЗНО з української мови до 2024 року використовуються норми Українського правопису, які не зазнали змін. Водночас при написанні власного висловлення учасники тестування можуть використовувати і старі, і нові правописні норми.

More Articles...