Будови КПІ прикрасили нові мурали

Упродовж 2008–2023 років на київських будівлях з'явилося понад 170 муралів. Особливої популярності набули стінні розписи на патріотичну тематику.
16 липня французький вуличний художник Жульєн Маллан (Julien Malland), відомий як Сет Художник Землі (Seth Globepainter), разом з асистенткою Анжелою протягом світового дня створили в КПІ ще дві такі картини. Один розпис прикрасив стіну невеличкого кіоску навпроти корпусу №20 на вулиці Політехнічній, другий – гуртожиток №15, що на вулиці Металістів, 5.
На стіні кіоску зображено дівчинку і хлопця, які сумують за рідною оселею. Художник присвятив цю картину усім дітям, які через повномасштабну російську агресію змушені були зі своїми родинами залишити Україну. На переконання автора, переселенці потребують підтримки суспільств та урядів тих країн, де вони тепер перебувають.
Мурал "Україна на марші" Жульєн Маллан та Анжела створили на стіні гуртожитку №15. Робота символізує супротив українського народу російським агресорам. На ній зображено дівчинку з українським прапором, яка сміливо йде вперед, розтоптуючи російські військові кораблі.
Уродженець Парижа Жульєн Маллан займається стритартом від початку 1990-х років. Найбільші з його робіт можна побачити в Києві – на Ольгинській вулиці, Андріївському узвозі та Боричевому Току. Героями своїх творів художник найчастіше обирає дітей – тому що вони чи не найбільше за всіх страждають від несправедливості, яку у цей світ приносять дорослі...
Отож у Києві з'явилися ще два мурали. Є сподівання, що це не останні роботи Жульєна Маллана в столиці України.

Анкетування здобувачів вищої освіти та їх результати

З метою покращення якості надання освітніх послуг за освітньо-професійною програмою «Електричні системи і мережі» спеціальності 141 – «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» другого (магістерського)  рівня вищої освіти кафедра електричних мереж та систем здійснює анонімне анкетування здобувачів вищої освіти та випускників кафедри.

Анкета щодо якості надання освітніх послуг

завантажити

Результати анкетування

завантажити

Аналіз результатів анкетування

завантажити

Витяг з протоколу засідання кафедри ЕМС щодо обговорення результатів анкетування

завантажити

Результати опитування «Викладач очима студента»

завантажити

Результати незалежного опитування СоціоПлюс

завантажити

Витяг з протоколу засідання кафедри ЕМС щодо обговорення результатів незалежного опитування СоціоПлюс

завантажити

 

Щиро вітаю з Днем Незалежності України!

Історія здобуття незалежності нашої країни — це складний і тернистий шлях, яким українці йшли протягом багатьох віків.
Після розпаду Російської імперії та революції 1917 року Українська Народна Республіка виголосила свою незалежність. Проте цей короткий період супроводжувався конфліктами й війнами, що призвело до того, що з 1922 року Україна стала частиною Союзу РСР як Українська РСР. Упродовж радянської доби вона мала обмежену автономію та незалежність.
1991-го, після розпаду Радянського Союзу, Українська РСР провела національний референдум, на якому більшість українців підтримали відновлення незалежності України.
Незалежність України була офіційно проголошена 24 серпня 1991 року після провалу «августовского» путчу в Москві. Україна стала незалежною державою й приєдналася до спільноти світових націй.
Надалі Україна продовжила свій шлях боротьби за ствердження незалежності та розвиток як суверенної держави. Вона пережила період політичної турбулентності й спрямувала зусилля на зміцнення демократії, проведення реформ, утвердження верховенства права.
На цьому часовому відтинку країна переорієнтувалася на ринкову економіку, чітко визначила свою геополітичну орієнтацію як мирної, демократичної, суверенної держави, намагаючись зміцнити стосунки з Європейським Союзом та усім розвинутим світом, активно розвиваючи свою культурну та освітню сфери, сприяючи розкриттю власного національного духу та спадщини.
На початку 2014-го росія розпочала неоголошену війну проти України, наслідком якої стала анексія Криму і збройне протистояння на сході держави.
24 лютого 2022 року путінський режим вдався до повномасштабного вторгнення в Україну. Російська воєнна агресія й досі ширить в Україні смерть і руйнування. Легендарна мужність українського народу приголомшила світ, а опір загарбникові триває й отримує непохитну підтримку від цивілізованих країн.
Ці виклики та досягнення разом визначають сучасний тернистий шлях України в боротьбі за ствердження незалежності, розвиток та інтеграцію в глобальну спільноту.
Дорогі київські політехніки! Бажаю омріяної Перемоги, досягнення миру, процвітання і щасливої майбутньої долі нашій країні й усім нашим гордим громадянам!

ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Михайло Згуровський

Дорогі київські політехніки!

23 серпня усі українці відзначають День прапора — одного з трьох державних символів, які стали офіційними ознаками нашої державності й нашого суверенітету після набуття незалежності України.
За офіційною версією, цього дня 1991 року після провалу путчу в Москві група депутатів на чолі з Вʼячеславом Чорноволом урочисто внесла національний синьо-жовтий прапор до Верховної Ради України.
Уже тоді ставала реальністю надія на суверенну Україну, за яку боролися багато поколінь українців. Викристалізовувалася віра у те, що Україна наслідує приклад країн Балтії й відокремиться від Радянського Союзу, що десятиліттями знищував її самобутність, історичну тяглість, вбивав найкращих представників української нації.
Нині український прапор знову творить дива й утримує цю надію і віру — і нашу, і всього світу. Підписаний військовими стяг у Бахмуті тепер висить у стінах Білого дому, нагадуючи американським високопосадовцям про необхідність підтримувати Україну у її визвольній війні.
Піднятий синьо-жовтий прапор над Ізюмом, Балаклією і Херсоном допомагає триматись нашим людям з Мелітополя і Бердянська, Донбасу і Криму.
Намальований олівцями на дитячих малюнках, він їде в окопи й військові шпиталі, зміцнюючи бойовий дух і зігріваючи душі наших військових. З перших днів війни українські прапори майорять в усіх куточках світу, нагадуючи українцям, що ми не самі, а росіянам — що їм ніде не раді.
Ми невпинно працюємо для того, щоб синьо-жовтим замайоріла уся країна й у жодному її куточку наш головний символ не довелося ховати від очей окупантів.
Слава Україні!

Зі щирими побажаннями
ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Михайло Згуровський

Про вступну кампанію: найважливіше

Цьогорічний обсяг держзамовлення майже такий самий, як торік. 3905 осіб рекомендовано до зарахування на бюджет на денну форму, бакалаврат. Загалом — 3986. До 18:00 8 серпня вступники мають виконати умови вступу.
Найменша кількість рекомендацій відносно максимального обсягу на бюджетні місця — у ФТІ, ІАТЕ, на ФЕЛ, ІХФ.
Держзамовлення на магістратуру зросло цьогоріч на 126 місць і становить загалом 1872 місця.
Усе, що потрібно знати про вступ на магістратуру:
- Подання заяв триватиме до 21 серпня.
- 26 серпня будуть надані рекомендації за держзамовленням.
- 29 серпня має відбутися виконання умов для зарахування на бюджет.
- 31 серпня буде підписаний наказ про зарахування за держзамовленням.
- 6 вересня має відбутись виконання умов для зарахування на контракт.
- 7 вересня буде підписаний наказ про зарахування на контракт.
- Розподіл здобувачів відбудеться 11 вересня.
Адміністрація університету закликає факультети дотримуватись рекомендованої чисельності в академічних групах: 20–30 на бакалавраті й 15–25 на магістратурі (це стосується денної форми).
1–2 вересня відбудуться організаційні заходи для здобувачів освіти. Аудиторні заняття розпочнуться 4 вересня для 1–4-го курсів бакалаврату і 2-го курсу магістратури й з 7 вересня — для 1-го курсу магістратури.
Про осінній семестр 2023/24
1–2 вересня відбудуться організаційні заходи для здобувачів освіти. Аудиторні заняття розпочнуться 4 вересня для 1–4-го курсів бакалаврату і 2-го курсу магістратури й з 7 вересня — для 1-го курсу магістратури.
1 вересня відбудеться День першокурсника, цьогоріч — у змішаному режимі з урахуванням безпекової ситуації. Локація: площа Знань, вул. Політехнічна та сквер Поляна.
Індивідуальні навчальні плани мають бути сформовані й підписані до 1 вересня для 2–4-го курсів бакалаврату і 2-го курсу магістратури; до 8 вересня — для 1-го курсу бакалаврату й до 30 вересня — для 1-го курсу магістратури.
Триває підготовка до очного режиму навчання, зокрема розподіл місць в укриттях, карта поселення з урахуванням укриттів, плани практичних занять.

More Articles...