Ухвалення моделі НМТ: варіанти і виклики

Історія із затвердженням переліку вступних іспитів до закладів вищої освіти, яким цього року вирішили опікуватися народні обранці, продовжується. Бліцкриг із затвердженням моделі національного мультипредметного тесту (НМТ) з першого разу не вдався.
Вочевидь, якби депутати утрималися від зміни інституціонального принципу визначення освітніх політик держави, зберігши за центральним органом виконавчої влади право забезпечувати формування та реалізацію державної політики у сфері освіти, цьогорічні вступники вже б готувалися до іспитів.
Відтермінування розроблення зрозумілої моделі та переліку іспитів НМТ, а також довготривала невизначеність заважають вступникам зосередитися на підготовці до іспитів, а тому й викликають відверте роздратування в учасників вступної кампанії, освітян та батьків.
Новина про неухвалення законопроєкту 8228-1, що був широко розрекламований як шлях до реалізації консенсусної моделі НМТ, яка раніше була презентована суспільству, викликала бурхливі емоції прихильників різних моделей тесту.
Несподівано для багатьох під час розгляду моделі НМТ, яка була презентована МОН і освітнім комітетом ВР, і, здавалося б, отримала консенсус більшості, дві парламентські фракції заявили про незгоду. У результаті чого ухвалення законопроєкту в цілому було перенесено.
Головну і єдину суперечку викликало питання щодо включення чи невключення до НМТ тесту з історії України як обов'язкового.
Водночас складність ухвалення такого рішення на цьому етапі полягає в кількох причинах, кожна з яких суттєво вплине на конструкцію НМТ та її підтримку суспільством.
Не зайвим також буде нагадати, що наразі триває активна підготовка до організації тестування фахівцями, які забезпечуватимуть технологію проведення мультитесту. Зокрема, Український центр оцінювання якості освіти вже зараз розпочинає комунікаційну кампанію з учасниками тестування щодо особливостей тесту, але вимушений робити це в умовах відсутності законодавчо визначеної моделі НМТ.
Пропозиція МОН та освітнього комітету ВР
Міносвіти та освітній комітет парламенту пропонують модель вступного іспиту за формулою 2+1, у якій українська мова і математика є обов'язковими, а один з п'яти предметів на вибір має обрати вступник.
Ця модель достатньо вдало прокомунікована з суспільством і підтримується абсолютною більшістю учасників вступної кампанії.
Аксіома моделі НМТ: безпека, навантаження та валідність
У МОН наголошують, що безпекова ситуація змушує проводити тестування кожного учасника вступної кампанії виключно в один день. Водночас фізичне навантаження на учасників тестування і тривалість тесту не варто розширювати за межі 180 хвилин. А обов'язковість української мови й математики, які зазвичай мали статус обов'язкових предметів на ДПА, ще й забезпечує валідність вимірювання знань вступників.
Варіанти рішень щодо моделі НМТ
Якщо взяти за основу зазначене вище і відмовитися від радикальних змін моделі вступної кампанії, можна припустити кілька варіантів проведення НМТ.
Включення історії України до переліку обов'язкових предметів мультитесту може відбутися шляхом:
1. Виключення з НМТ універсального предмета на вибір вступника і повернення до минулорічної моделі НМТ (три обов'язкових предмета: українська мова, математика, історія України);
2. Додавання історії України до переліку обов'язкових предметів НМТ (схема 3+1, де четвертим предметом є предмет за вибором);
3. Заміна обов'язкової частини тесту з математики на обов'язкову частину з історії України (2+1, де обов'язковими є українська мова та історія України).
Інші варіанти, на кшталт повернення до схеми 2+2 (де обов'язковими є українська мова, математика, історія України та іноземна мова), є можливими, але малоймовірними.
Ризик визначеності та небезпека невизначеності
Обрання будь-якого альтернативного варіанту проведення НМТ замість уже презентованої спільної моделі МОН та освітнього комітету спричинить репутаційні втрати для всіх сторін.
З обох боків уже лунають варіанти радикальних рішень від гравців, кожен з яких давно влаштувався у власних електоральних нішах.
Але здається, що найкращий вихід для всіх учасників цієї дискусії в парламенті – своєчасно згадати про законодавчо встановлене право учасників вступної кампанії дізнатися про модель її проведення наприкінці року, що передує вступній кампанії.
Найближчий час покаже, чи здатні народні обранці скласти свій національний тест, результати якого за рейтинговою шкалою визначатиме суспільство.