Теми магістерських дисертацій студентів академічної групи ЕС-11мп
Теми магістерських дисертацій студентів академічної групи ЕС-11мп
Попри вже звичну традицію визначення правил прийому вступників до закладів вищої освіти восени, Міністерством освіти і науки поки не оприлюднений Порядок прийому на навчання до закладів вищої освіти в 2023 році.
Документ традиційно визначає загальні правила проведення вступної кампанії. Наразі найактуальнішим питанням є визначення переліку вступних іспитів, за результатами яких відбуватиметься конкурсний відбір вступників на різні спеціальності.
Наразі в Міністерстві освіти і науки розглядають два варіанти вступної кампанії: за результатами традиційного зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) або оновленого варіанту національного мультипредметного тесту (НМТ).
Водночас мультипредметний тест в освітніх владних кулуарах наразі розглядається як суттєва альтернатива звичному ЗНО.
Попри те, що офіційної інформації з цього питання небагато, ознаки того, що мультитест буде впроваджений в освітню практику, вже є. Зокрема, МОН розроблений законопроєкт, що передбачає організацію прийому вступників до закладів фахової передвищої та вищої освіти у 2023 році без дотримання вимог законів «Про фахову передвищу освіту» та «Про вищу освіту» в частині вступу до вишів за результатами традиційного ЗНО.
Очікується, що законопроєктом може бути внесено зміни до деяких законів України у сфері освіти та надано Міністерству освіти право здійснити у 2023 році прийом на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра, бакалавра та магістра в особливому порядку. Аналогічна модель була застосована у березні 2022 року в умовах військової агресії з боку росії.
Законопроєкт уже погоджений зацікавленими відомствами та надісланий для проведення правової та антикорупційної експертиз.
Після внесення законопроєкту до парламенту, МОН оприлюднить проєкт Порядку прийому на навчання до закладів вищої освіти в 2023 році для громадського обговорення.
Отже, реальною альтернативою традиційного ЗНО зі шкільного переліку предметів наразі вбачається комп'ютерний тест, реалізований 2022 року у вигляді мультипредметного тесту. НМТ передбачав три предметні блоки завдань з української мови, математики і історії. Наразі обговорюється можливість включення до мультитесту завдань з іноземної мови.
Не виключено, що при вступі на окремі спеціальності вступнику необхідно буде скласти додатковий комп'ютерний тест. Наприклад, тест із біології при вступі на медичні спеціальності тощо.
Попри певні труднощі адміністрування НМТ, а також організацію конкурсного прийому вступників до вишів за його результатами, проведення тесту в МОН та УЦОЯО загалом визнано успішним.За словами міністра освіти і науки, наразі обговорюється можливість вдосконалення НМТ, оновлена версія якого буде враховувати побажання випускників, які під час навчання були диференційовані за рівнем вивчення різних предметів (хімія, біологія, іноземні мови тощо).
В Українському центрі оцінювання якості освіти також опосередковано погоджуються з моделлю проведення вступного іспиту до вишів з використанням НМТ, зазначаючи, що в разі продовження практики використання комп’ютерніого тестування, важливо спрямувати зусилля на розроблення комп’ютерних тестів з усіх традиційно використовуваних на ЗНО навчальних предметів.
Також на користь комп'ютерного тестування можна віднести значне скорочення бюджетних витрат на друк тестових зошитів, логістику, організацію перевірки відповідей тощо.
Убачають, що перехід до НМТ не вимагатиме кардинально нових підходів до розроблення тестових завдань і загалом не ускладнить технологію підготовки до проведення тестування. Також значна частина програмного забезпечення й обладнання для комп'ютерного тестування була придбана за кошти донорів у 2022 році.
Зважаючи на зазначене, а також певне лобі освітніх еліт, можна припустити, що НМТ буде впроваджено в систему конкурсного відбору до закладів освіти. У такий спосіб в Україні відбудеться революційний перехід від паперових до комп'ютерних вступних іспитів.
Остаточно перелік предметів і варіативність тестів буде визначена в Порядку прийому до закладів вищої освіти. Проєкт документа буде оприлюднений МОН для громадського обговорення.
Отже, за будь-якого варіанта проведення вступної кампанії, майбутнім абітурієнтам уже зараз треба готуватися до тестування з української мови, математики та історії України.
У Київській політехніці створили Благодійний фонд підтримки Збройних Сил України «Київський політехнік». Фонд збирає кошти на допомогу сімʼям загиблих захисників, пораненим військовим, постраждалим цивільним і внутрішньо переміщеним особам. Також фонд акумулює кошти благодійників для забезпечення потреб наших військових на передовій: від одягу й амуніції до спорядження й військової техніки.
Передати кошти на ЗСУ через Фонд можна кількома способами.
1. Особисто здійснити платіж за реквізитами:
Одержувач: Благодійна організація «Благодійний фонд підтримки Збройних Сил України “Київський політехнік”»
ЄДРПОУ 44864749;
Рахунок одержувача: UA623204780000026002924927656;
Банк одержувача : АБ «УКРГАЗБАНК»;
2. Або написати заяву на утримання із заробітної плати або стипендії:
– на регулярний перерахунок визначеного відсотка коштів від заробітної плати / стипендії або визначеної суми;
– на разовий перерахунок визначеного відсотка коштів від заробітної плати / стипендії або визначеної суми.
https://kpi.ua/files/bfpzsu.docx
Проблеми з постачанням електроенергії призводять до освітніх втрат, оскільки заклади освіти не можуть повноцінно здійснювати очне навчання учнів.
Про це йдеться у аналітичномувисновкущодо проведення навчального року вскладних умовах, який оприлюднений Офісом освітнього омбудсмена.
В Офісі освітнього омбудсмена підкреслюють, що під час повітряних тривог перебування в укритті без світла й, можливо, без опалення стає випробуванням та певною загрозою для здоров’я.
Водночас під час дистанційного навчання також виникають проблеми. Не всі вчителі й викладачі можуть здійснювати дистанційне навчання в синхронному режимі – проводити онлайн уроки та лекції, а здобувачі освіти мають проблеми з підключенням до Інтернету під час приєднання до онлайн уроків, своєчаснимвиконанням та надсиланням онлайн завдань педагогам.
«Це все призводить до освітніх втрат. Ми вже неодноразово наголошували, що наші діти мають освітні втрати під час війни, фахівці сектору освіти Світового банку зазначають, що вони можуть становити більше одного року. Українські здобувачі мають освітні втрати, перебуваючи за кордоном.Здобувачі зазнавали освітніх втрат і під час пандемії коронавірусу.Аналітики зазначають, що освітні втрати впливають як наекономічне зростання нашої країнив майбутньому, так і на добробут кожного окремого українця», –йдеться у матеріалі Офісу освітнього омбудсмена.
Також зазначається, що покипитання як визначення освітніх втрат, так і їхньої подальшої компенсації, в Україні не вирішено.
З огляду на це, в Офісі освітнього омбудсмена пропонують органам влади надати розроблені та зрозумілі інструменти для проведення моніторингових досліджень на рівні області, району, ОТГ, міста чи навіть закладу освіти і розробити та реалізувати Українську стратегію компенсації освітніх втрат.Окрім того, в Офісі освітнього омбудсмена закликали усіх небайдужих надавати пропозиції щодо забезпечення прав учасників освітнього процесу.